Нещодавно Європейська комісія підтримала домовленість з Ґазпромом, що дозволить російському газовому монополісту уникнути великих фінансових штрафів за порушення антимонопольного законодавства та зловживань на ринку країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі. Порозуміння передбачає забезпечення конкурентних цін на газ та припинення використання домінуючої позиції російським концерном на ринку, а також гарантій вільного надходження блакитного палива. Ця угода розчарувала деякі держави регіону, зокрема Польщу. Чи дотримуватиметься Москва досягнутих з Брюсселем домовленостей і чи можлива зміна політики Європи щодо Росії у зв’язку з її цинічними та агресивними діями?
Чи насправді Кремль надалі має настільки сильні впливи у Європейській комісії та різних європейських столицях, що це призводить до таких невигідних, зокрема для Польщі, рішень як найновіша домовленість Брюсселя з Москвою у справі уникнення Ґазпромом багатомільярдних штрафів за його недобросовісну та протиправну політику у справі цін на газ на ринку країн Центрально-Східної Європи?
На погляд журналіста та публіциста і головного редактора видання «Gazeta Polska» Томаша Сакєвича, «Європа надто нерозумна, аби усвідомити загрозу з боку Росії».
«Проблема у тому, що багато країн Європейського Союзу не має таких проблем, як Польща або країни Центральної Європи. Їх не хвилює, чи купують вони російський, американський або катарський газ, тому мають диверсифіковані джерела. Вони також не відчули російський чобіт на своїй шиї, там не настільки активна діяльність російських спецслужб, як у країнах Центральної Європи, а тому вони не створюють собі таких проблем і легше піддаються тиску на них. Певний опір чинимо тільки ми, знаючи про загрози та маючи історичний досвід, адже Ґазпром неодноразово перекривав газ також Польщі. Все це свідчить про одне - ми приречені на стратегічний енергетичний союз зі США, а Європа не надто розумна, аби усвідомити російську загрозу, і вона сама собі шкодить. Польща повинна диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, не тільки для себе, але й для сусідів, зокрема України», - каже він.
Водночас, за словами журналіста Аґатона Козінського з видання «Polska The Times», диверсифікація джерел постачання енергетичних ресурсів в Європі є удаваною. Європейці із Заходу беруть газ з Росії не тому, що змушені це робити, як Польща, яка важкою працею намагається диверсифікувати джерела, або Словаччина чи Угорщина, які на 100 відсотків залежні від Росії і не мають можливості це змінити. Для країн Західної Європи російський газ просто дешевший, - відзначає він.
«Росія не є членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), а тому цінова стандартизація цін цієї організації щодо Москви не застосовується. Росія продає Польщі удвічі дорожчий газ, ніж Німеччині. Польща і країни колишнього східного блоку майже на 100 відсотків залежні від російських енергетичних ресурсів, а Західна Європа – ні. Тому вона отримує менші ціни, ніж ті, які пропонує ОПЕК, і охоче купує газ у Ґазпрома. Відомо, у якій глибокій кризі нині перебуває ЄС, також економічній. Натомість Європа має сильну хімічну промисловість, основою якої є нафтопродукти. Без енергетичних ресурсів цей бізнес не буде розвиватися», - зазначає оглядач.
Говорячи про відносини Європи з Росією, польські оглядачі зачепили також тему збиття малайзійського пасажирського авіалайнера над Донбасом. Нагадаю, що Міжнародна слідча група встановила, що ракета з установки «Бук», якою у 2014 році був збитий «Боїнг» над Донецькою областю з території, тимчасово контрольованою проросійськими терористами і російськими військами, належав російській 53-ій ракетній бригаді повітряної оборони з Курська. Нідерланди та Австралія, громадян яких найбільше загинуло унаслідок цієї катастрофи, а також Польща, ЄС і НАТО закликали Росію взяти відповідальність за збиття літака рейсу MH17 на сході України. Нагадаю, що тоді загинуло 298 людей, усі пасажири, серед яких багато дітей, та екіпаж борту. Москва, звісно, усе заперечує. Це показує, на що спроможна Росія і що її взагалі неможливо переконати, аби вона взяла цю очевидну і вже доведену відповідальність на себе.
На погляд Томаша Сакєвича з «Gazeta Polska», Росія може сміливо піти на збиття пасажирських літаків.
«У випадку Смоленська усі казали, що неможливо, аби росіяни знищили або підірвали президентський літак, а у справі малазійського літака на Донбасі однак це зробили. Без допиту свідків ми не можемо з’ясувати, як усе було. У цьому випадку ми повинні розуміти, що Росія могла, може і, ймовірно, буде могти піти на знищення літака з невинним людьми з країни, з якою вона не воює. Усі, хто вважав, що у 21-у столітті такого не може трапитися, були щонайменше наївні», - переконаний журналіст.
У свою чергу, Аґатон Козінський вважає, що не можна проводити аналогію між смоленською катастрофою та збиттям малайзійського літака на Донбасі.
«У 2014 році в Україні був апогей війни, а в 2010 році війни не було. Що можна зробити Росії? Подібно як Ґазпрому, нічого, оскільки Європа залежна від російських енергетичних ресурсів, а тому від Кремля. А оскільки нічого не можна зробити Ґазпрому, то, відповідно, і Кремлю нічого не можна зробити. Якщо висунемо якісь звинувачення підрозділу російських військ, то це також означатиме звинувачення Москві. Побоююся, що Європа замість того, аби загострити політику щодо Росії, піде у зворотному напрямку», - звертає він увагу.
Потрібно посилювати санкції проти Росії, так як це ефективно роблять США, - переконаний журналіст Томаш Сакєвич. Водночас він також звертає увагу, що будь-яка німецько-російська домовленість відбувається за рахунок Польщі. І це щораз більше штовхає Варшаву в обійми США. І жертвою подібного союзу Берліна та Москви ризикує стати також Україна. На думку оглядачів, за першої ліпшої нагоди Анґела Меркель може побігти до Путіна, хоча він її неодноразово цинічно обманював, зокрема у випадку України. Однак, коли з’являється конфлікт з Америкою, наприклад у питаннях виходу США з ядерної угоди з Іраном та введення американського мита на сталь та алюміній з Європи, то, німецька канцлерка воліє свою сорочку ближча до тіла, вважаючи, що з Путіним легше домовитися, ніж з Трампом. Тому, за словами польських журналістів, нині Києву слід переглянути свою зарубіжну політику, можливо, скерувавши свій погляд більше на США, з чим може допомогти Польща.
PR24/Т.А.