Загадка літака Іл-76, що намагався приземлитися в Смоленську незадовго до руйнування Ту-154М, досі залишається нез’ясованою. Портал niezależna.pl зміг отримати доступ до російської військової телеграми під назвою «Ракєта» від 31 березня 2010 року, з наказом «виділення» Іл-76 «для забезпечення спеціальних заходів» у Смоленську. Під телеграмою є підпис генерала Владіміра Бєнєдіктова – того самого, який з Москви курирував операцію провадження польського Ту-154М 10 квітня 2010 року.
Ген. Бєнєдіктов як пілот-снайпер та командувач брав участь у трьох війнах: в Афганістані та двох російсько-чеченських конфліктах. У Чечні він командував кривавими «антитерористичними» акціями та повітряними спецопераціями.
У день Смоленської катастрофи він керував штабом та був заступником командувача Військово-транспортної авіації. 10 квітня 2010 року з Бєнєдіктовим, котрий перебував тоді у Москві, на зв’язок виходили диспетчери зі смоленської вежі контролю за польотами. «Товаришу генерале, підходить до траверсу, все ввімкнено», - доповідав генералові полковник Ніколай Краснокутський перед самою катастрофою польського президентського літака. Але що було ввімкнено? Це невідомо.
Співробітники вежі, зокрема полковник Краснокуцький, виразно уникали вимови прізвища генерала. Людина, завдяки якій випадково вдалося дізнатися особу командувача, це телефоністка, яка повідомила його прізвище керівника польотами підполковника Павла Плюснінова, бо полковник Краснокуцький саме вийшов на льотне поле.
Портал niezależna.pl отримав доступ до російської військової телеграми «Ракєта» з 31 березня 2010 року, підписану генералом Бєнєдіктовим. У ній міститься наказ про «виділення» Іл-76 «для забезпечення спеціальних заходів» в Смоленську, а також, що цікаво, у Санкт-Петербурзі та Новосибірську. Як пише портал, цей документ є наказом Головного штабу військово-повітряних сил Росії.
Іл-76, як перед прильотом прем’єра Дональд Туска 7 квітня 2010 року, так і після візиту президента Качинського 10 квітня, мав доставити спеціальні транспортні засоби, кількасот кілограм «вантажу» (таке слово вжито у телеграмі), а також співробітників Федеральної служби безпеки. Чи це були транспортні засоби та захист для польської делегації? Так могло здаватися, але за інформацією порталу, пілот Іл-76 Олег Фролов, який мав нібито 10 квітня посадити літак у Смоленську, аби забрати лімузини, дав свідчення перед російськими слідчими, що насправді він виконував пробний політ навколо летовища, зокрема аби випробувати роботу радіолокаційного обладнання. Але як було насправді? Яку роль відіграв Іл-76? За інформацією порталу, це питання буде підняте під час сьогоднішньої конференції Підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи.
Сам факт, що хтось такий, як ген. Бєнєдіктов керував провадженням Іл-76 до «забезпечення спеціальних заходів» (що ще можна зрозуміти, беручи до уваги його повноваження), так і безпосередньо координував підхід до посадки Ту-154М, є дивним. Нагадаємо, що Вальтер Яйко, генерал американських військово-повітряних сил у відставці, екс-радник секретаря оборони США з питань розвідки та експерт у справах спеціальних повітряних операцій, у 2012 році сказав виданню «Gazeta Polska»: «Розмови ген. Бєнєдіктова, а також інструкції, які він давав, у жодному випадку не відповідають звичайним процедурам. Навпаки, вони викликають великі підозри».
Після Смоленської катастрофи, 7 січня 2013 року, Бєнєдікотва підвищили до командувача Військово-транспортної авіації. Після трагічних подій 10 квітня 2010 року нагороджено також полковника Краснокуцького. Високо оцінено також професіоналізм керівника ФСБ у Смоленську, полковника Олега Конопльова, який несподівано був призначений на цю посаду за декілька днів до Смоленської катастрофи. 11 червня 2010 року президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ про надання йому звання генерал-майора.
niezalezna.pl/Т.А.