Фільм «Іда» Павела Павліковського здобув премію Американської кіноакадемії. Це перший «Оскар» в історії польського кіно у категорії «фільм іноземною мовою». Кінокартина «Іда» перемогла суперників з Росії, Естонії, Аргентини і Мавританії.
Лауреата нагороди за найкращий закордонний фільм оголошено невдовзі після того, як розпочалася церемонія вручення «Оскарів» – рішення журі оприлюднила відома австралійська й американська акторка Ніколь Кідман.
Отримуючи статуетку, режисер Павел Павліковський звернув увагу на парадокс: нагороду Американської кіноакадемії здобув скромний, камерний фільм:
– Боже, як я тут опинився? Я зробив чорно-білий фільм про потребу тиші, відвернення від світу, занурення в думки. Тепер – я тут, в епіцентрі галасу, де зосереджена увага світу.
«Життя – повне несподіванок», – додав Павел Павліковський. Режисер подякував продюсерам фільму та Аґнєшці Ходорович з Польського інституту кіномистецтва і тим, хто за нього вболівав.
– Дякую також моїм друзям перед телевізорами в Польщі, нашій команді, яка була з нами і яка тепер вже цілком п’яна. Ви – чудові! Ви були надзвичайні, завдяки вам я зробив цей фільм, ви уособлюєте те, що я люблю в Польщі.
«Іда» – це психологічна драма, присвячена долі єврейського населення в післявоєнній Польщі. Дія фільму розігрується у 60-ті роки 20-го століття. Послушниця, яка має скласти обіти, дізнається про своє єврейське походження. Вся сім’я втратила життя під час Голокосту, а її, яка була немовлям, врятували.
Акторка Аґата Кулєша, яка зіграла єдину родичку головної героїні «Іди», розповіла про велику радість, коли вона дізналася про нагородження фільму «Оскаром»:
– Це відбулося трохи анекдотично, бо в цей момент ми саме вийшли. Але ми так неймовірно раділи в цьому коридорі, так обіймалися, й подумали, що, справді, так воно й мусило статися. Ми кричали, бігли, обіймалися – люди дивилися на нас і було видно, що відчувають нашу щиру радість. Бо це була справді велика радість.
Аґата Тшебуховська, яка зіграла головну героїню фільму «Іда», додала, що врочистість вручення премії «Оскар» не справила на неї надто великого враження. Але головне – це успіх:
– Зазвичай, нема що приховувати, це довгий і нудний захід. Так було й цього разу. Але – вдалося, отже, приємно.
Аґата Тшебуховська не є акторкою. Як зізналася, вона не планує дальшої акторської кар’єри. Поки що, хоче закінчити навчання у виші, не пов’язане з кіномистецтвом.
Ярослав Камінський, який займався монтажем фільму, не сподівався «Оскара», хоч знав, що кінокартина вийшла дуже добре. Як він каже, позитивне сприйняття тішить:
– Бо ми, однак, припускали, що це буде фільм для глядачів студійних кінотеатрів, і поза Польщею зі сприйняттям буде важко. Але пройшли випробування з останньою обкладинкою фільму, яку, на прохання Павела Павліковського, розіслали десятьом його знайомим. Зокрема, мексиканському режисерові й продюсерові Алфонсо Куаронові. Реакція була фантастичною. Тобто ніхто не ставив ніяких запитань. Тоді я подумав – може, справді, шлях цього фільму до глядача буде легшим, ніж ми гадали.
«Оскар» – це чергова важлива нагорода, яку здобув фільм «Іда». Режисер Павел Павліковський звернув увагу, що він її дуже цінує, проте, величезну вартість мають для нього попередні – зокрема, Європейська кінопремія:
– Це – американська нагорода для американських фільмів. А ми так переживаємо, ніби без цього не існуємо. На Європейських кінопреміях йшлося про європейські фільми. Там був контекст, там усі знали, в чому річ. Тут – є шоу-бізнес. Але я все одно радію!
Це – звінчення успіхів і популярності фільму «Іда» у світі – каже сценограф Алан Старський, який у минулому здобув премію «Оскар» за сценографію до кінокартини «Список Шиндлера»:
– «Іду» добре сприйняли глядачі в Європі. У Франції, Англії було велике зацікавлення. Фільм здобув престижні нагороди в цілій Європі. Я був у Ризі, коли Павліковський отримав нагроду за найкращий європейський фільм. Також він здобув британську премію БАФТА – вона дуже важлива для членів Американської кіноакадемії. Усе це задіяло і позитивно розрекламувало «Іду».
Алан Старський додав, що дуже позитивним для польського кінематографа є номінація авторів зйомок фільму «Іда» Ришарда Лєнчевського і Лукаша Жаля. А також – номінації режисерів короткометражних документальних фільмів – Анети Копач за кінокартину «Йоанна» і Томаша Слівінського – «Наша клятва». Крім цього, польська авторка костюмів Анна Бєджицька-Шепард отримала номінацію за фільм «Чаклунка».
Знавець кіно Шимон Гольцман згодний, що перемога фільму «Іда» є великим успіхом. Проте, він жаліє, що «Оскаром» не нагороджено операторів Ришарда Лєнчевського і Лукаша Жаля:
– Саме зйомки є цим елементом у цьому фільмі, який його «несе». Очевидно, є знамениті ролі, тут немає сумніву, проте, сама структура цього фільму, сюжет – не є особливо оригінальними й незвичайними, тут нема чим надто захоплюватися. А зйомки є таким елементом. У Польщі кажуть, що це посилання на Польську школу кіно, але це взагалі звернення до великого європейського кіно: Антоніоні, Брессон, Берґман – у картинах цього фільму проявляється їхній дух.
Журналістка Польського радіо Йоанна Славінська, яка спеціалізується у тематиці кіномистецтва, звертає увагу, що «Іда» – це фільм про пошуки тотожності, а це є зрозумілим для більшості глядачів у світі. За її словами, кінокартина Павела Павліковського зроблена на найвищому рівні:
– Американська кіноакадемія хотіла нагородити фільм, який є іншим, ніж решта. Це чорно-біла картина, надзвичайно художня, допрацьована у кожній подробиці. Все в цьому фільмі на найвищому рівні: і акторська гра, і зйомки, і монтаж, і гримування, і костюми.
Акторка Аґата Кулєша має надію, що вирізнення Американської кіноакадемії допоможе польським фільмарам повірити у свої можливості:
– Я хотіла б, щоб цей «Оскар» приніс добру енергію для всіх наших польських творців. Щоб вони повірили, що зі скромним бюджетом можна зробити щось, що буде помічене і, просто, є добрим. Ми можемо запропонувати світові багато: ми цікаві як народ, у нас є що сказати, ми вміємо робити фільми. Досить уже нарікати, ми вміємо переживати поразки, а тепер радіймо і навчімося переживати успіхи.
Аґата Кулєша додала, що для неї «Оскар» означає звінчення роботи над фільмом.
Нагородження польської кінокартини – це велика подія для її творців і всього середовища й взагалі для польського суспільства.
IAR/Н.Б.