Люстраційний закон проти стукачів та людей комуністичної служби безпеки щойно вступив у дію, а середовище генералів Польської Народної Республіки вже задумується, як ефективно захищати свої інтереси та кишені. Тактику дій встановлено нещодавно на зустрічі, у якій брали участь колишній шеф Військових інформаційних служб та відомий євродепутат Союзу лівих демократів – читаємо у тижневику «Gazeta Polska».
Пропозиція кабміну Беати Шидло обмежити пенсії колишнім працівникам служби безпеки та фукціонерам військової безпеки породила в їхньому середовищі страх. Одначе, не допоміг тиск ЗМІ ані протести, де верховодив полковник Адам Мазґула (Комітет захисту демократії), який вихваляв воєнний стан. Лобі генералів вибрало іншу тактику. Йдеться про рішення, прийняті у т. зв. Клубі генералів. До нього належить верхівка комуністичних військових часів Польської Народної Республіки, заангажована в операції проти демократичної опозиції. У списку такі постаті, як генерал Францішек Пухала – один з тих, хто планував воєнний стан, автор пасквілів, у яких він атакував полковника Ришарда Куклінського, генерал Роман Мішталь – впродовж багатьох років шеф комуністичної військової розвідки, який боровся проти демократичної опозиції, генерал Юзеф Ужицький – шеф Генштабу Польської народної армії, член Військової ради національного порятунку хунти Ярузельського, генерал Юзеф Барила – член Військової ради національного порятунку хунти Ярузельського та член політбюро Центрального комітету Польської об’єднаної робітничої партії, автор книги «У марксизмі-ленінізмі наша сила», генерал Юзеф Шевчик – у період воєнного стану Головний військовий прокурор, який вимагав найвищих вироків для учасників страйку на шахті «Вуєк», органи, які йому підлягали, призвели до заочного засудження полковника Ришарда Куклінського до смертної кари, генерал Збіґнєв Новак – віце-міністр національної оборони комуністичної Польщі, заступник Ярузельського. Почесним членом Клубу генералів у 2015 році був 95-річний генерал Теодор Куфель – шеф військової безпеки, випускник курсів КДБ у Москві 1954 року, у сталінські часи воєводський комендант міліції у Познані (помер у жовтні 2016 року).
З молодшого покоління у Клубі генералів діє генерал Болєслав Ізидорчик – колишній шеф Військових інформаційних служб, один з головних героїв книжки Славоміра Ценцкєвича «Довга рука Москви».
Євродепутат Земке та Клуб генералів
Клуб генералів 27 січня 2017 року прийняв у гості євродепутата Союзу лівих демократів – Януша Земке, колишнього віце-міністра оборони. Земке у часи Польської Народної Республіки займав посаду І секретаря Воєводського комітету ПОРП у місті Бидґощ, а в період воєнного стану – секретаря з питань пропаганди цього ж Комітету. На зустрічі з’явився також генерал Марек Дукачевський – колишній шеф Військових інформаційних служб, офіцер військової розвідки Польської Народної Республіки та учасник московських курсів ҐРУ (совєтська військова розвідка). Головною темою дебатів були: «проблеми, які можуть зустріти численну групу генералів та їхні сім’ї внаслідок дії закону, що обмежує пенсійні привілеї працівників та співробітників служб безпеки комуністичної Польщі. На думку Клубу генералів, закон є дуже рестрикційним. Які рішення прийнято на зустрічі з Янушем Земке та генералом Дукачевським? Учасники встановили, що «треба зосередити зусилля і вжити всіх юридичних засобів, як міжнародних, так і польських, щоб обмежити наслідки закону стосовно кожного зацікавленого». Про свою допомогу заявив євродепутат Януш Земке. Вже 30 січня на своєму сайті він оприлюднив юридичні поради для колишніх працівників силових структур комуністичної Польщі, які зазнали збитків внаслідок люстраційного закону. Євродепутат Земке доповнив його путівником, як складати скарги до Європейського трибуналу прав людини у Страсбурзі. Опісля Земке, на захист функціонерів тоталітарного апарату безпеки, звернувся до віце-президента Європейської комісії – Франса Тіммерманса. Ось джерело застережень Тіммерманса до польського «правосуддя».
Автор: Ґжегож Вєжхоловський,«Gazeta Polska»/A.Р.