10 квітня 2010 року польський президентський літак Ту-154М зазнав катастрофи неподалік Смоленська. Загинули 96 осіб, зокрема президент Польщі Лєх Качинський та його дружина Марія. Протягом майже 9-річного розслідування дотепер відсутня можливість дізнатися причини катастрофи.
У справі літака Малазійських авіаліній, який 17 липня 2014 року був збитий над Україною, навпаки, розслідування завершилося вже за 4 роки. У підсумковому звіті відповідальність за смерть пасажирів рейсу MH17 була покладена на Росію.
У випадку розслідування смоленської катастрофи таких результатів досягти не вдалося. Ще на самому початку розгорілася суперечка довкола способу розслідування цієї трагедії, на який зважився тодішній уряд на чолі з Дональдом Туском. За пропозицією російської сторони, було вибрано так званий 13-ий додаток до Чиказької конвенції, що, однак, стосувався лише цивільної авіації, і покладав відповідальність за розслідування на країну, у якій сталася трагедія, тобто на Росію.
Російські експерти з Міжнародного авіаційного комітету (МАК) вперше офіційно представили свою версію подій 10 квітня 2010 року. Вони дійшли висновку, що причиною катастрофи стала, серед іншого, погана підготовка рейсу і екіпажу, а також помилкові рішення пілотів.
29 липня 2011 року було представлено звіт Державної комісії з розслідування авіакатастроф на чолі з екс-міністром внутрішніх справ Польщі Єжи Міллєром. У звіті, серед іншого, йшлося про численні порушення з польської сторони, а також відповідальність російських диспетчерів і погано обладнаний аеропорт Смоленська. Щодо звіту MAK різниця у висновках комісії Міллєра полягала в тому, що російські диспетчери допустили помилки в своїх командах.
У свою чергу, 7 квітня 2012 року парламентська група на чолі з Антоні Мацєревичом представила матеріал, що підбиває підсумки дворічної роботи. Було підкреслено, що причиною катастрофи президентського Ту-154М стали два дуже сильні струси - всередині корпусу і в районі лівого крила, а не зіткнення із березою. Пізніше з'явилися припущення, що це були вибухи.
У 2016 році була створена Підкомісія з розслідування смоленської катастрофи. Вже 21 жовтня вона представила результати своєї роботи, вказуючи на записи телефонних розмов, на яких можна почути «рев, гул, тріск і крики людей», а також на монтаж записів, зроблених бортовими самописцями.
На початку квітня 2016 року смоленське розслідування від ліквідованої військової прокуратури перейшло до Національної прокуратури. Уже в червні 2016 прокурори повідомили про необхідність ексгумувати тіла 83 жертв катастрофи літака. Рішення були аргументовані помилками російських судмедекспертів, відсутністю фотографічної документації і тим фактом, що в своєму розслідуванні Росії відмовилися заслуховувати російських експертів, які брали участь у розтині.
Наступним важливим моментом в розслідуванні смоленської катастрофи стало анулювання 11 квітня 2018 року доповіді комісії Єжи Міллєра від 2011 року за рішенням Смоленської підкомісії за даними якої, літак Ту-154М був знищений вибухами, що сталися у повітрі.
Ця теза була опрацьована журналістами видання Sieci. У березні цього року Марек Пиза та Марцін Вікло написали, що їм стало відомо, що на зразках, взятих з місця катастрофи Ту-154М, переданого Національній прокуратурою у травні 2017 року Міноборони Великобританії, були виявлені сліди речовин, використаних для виготовлення вибухівки, в тому число тротилу.
Росія до цих пір утримує уламки літака Ту-154 та оригінали записів чорних скриньок. Польський уряд неодноразово зверталося з вимогою повернути частини президентського літака і вживав відповідні правові заходи. Російська влада, тим не менше, стверджує, що не може повернути Польщі уламки, поки не закінчить розслідування.
PAP, IAR, wsieci.pl, wpolityce.pl/Т.А.
PAP, IAR, wsieci.pl, wpolityce.plPAP, IAR, wsieci.pl, wpolityce.pl/Т.А.