Гостем ефіру є голова Служби військової контррозвідки Пйотр Бончек, оскільки польська прокуратура досліджує дії Служби військової контррозвідки в справі смоленської катастрофи з 2010 року.
Чи сьогодні, сім років після смоленської катастрофи з 10 квітня 2010 року, коли під Смоленськом розбився польський літак з президентом Лєхом Качинським на борту, ми знаємо більше про діяльність спецслужб «до» і «після» авіакатастрофи?
Пйотр Бончек: Так, ми знаємо більше, проте не знаємо ще всього.
А на ваш погляд, що є найважливіше, коли говорити про служби, які працювали в цей час?
Пйотр Бончек: Це поведінка служб перед візитом, нагляд над цим візитом, процедури, які були розпочаті, але також не без значення є робота служб вже після авіакатастрофи, тобто впродовж наступних п’яти років після 10 квітня 2010 року. Тут основне запитання, чи служби доклали зусиль заради вияснення причин цієї катастрофи, чи збирали інформацію, чи інформації, які отримували служби були перевірені, і чи були вони представлені іншим установам, тобто прокуратурі, прем’єр-міністрові, спікерові Сейму Броніславові Коморовському, (який після загибелі Лєха Качинського виконував обов’язки президента), і президентові, (яким після виборів став цей же Броніслав Коморовський). Отже, нині, ми знаємо остільки більше, що до прокуратури направлено нові заяви, проте деталів я не можу розкрити. Оскільки заява є надсекретною і стосується організації візиту до Смоленська. Вона містить також інформацію про контакти і співпрацю Служби військової контррозвідки з Федеральною службою безпеки РОсії.
А що стосується організації рейсу до Смоленська, які порушення виявила Служба військової контррозвідки?
Пйотр Бончек: Заява є надсекретною, проте я можу сказати лише, що багато досліджень, які проводилися парламентською групою в попередні роки, і що стосуються роботи спецслужб, були відповідними.
Тобто, що стосується організації рейсу – порушення були не лише в Бюро охорони уряду, в Міністерстві закордонних справ, але також в Службі військової контррозвідки. Натомість, що стосується допиту колишнього прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска стосовно укладення угоди про співпрацю між Службою військової контррозвідки та ФСБ, яку підписано після смоленської катастрофи, - чи на ваш погляд показання Дональда Туска можуть внести щось нове до смоленської справи?
Пйотр Бончек: Безумовно так, тим паче, що один із героїв тодішніх подій, пан Богдан Кліх, тоді міністр національної оборони сказав, що він нічого не знав про таку співпрацю, що йому невідомо було про співдії контррозвідки Польщі і контррозвідки Російської Федерації. І це дуже цікава заява, оскільки згідно з законом, порозуміння про співпрацю можна укласти лише після того, як такі дії затвердить міністр національної оборони. А отже, це основна річ, якщо прем’єр-міністр Туск висловив свою позитивну думку щодо співпраці між Службою військової контррозвідки та ФСБ, а водночас міністр національної оборони Польщі нічого про це не знав, значить виникає запитання, чому міністра про це не повідомили?
Є теж справа полковника Кшиштофа Душі, колишнього голови Експертного центру контррозвідки НАТО, якому поставлено звинувачення у порушеннях. Саме він був присутнім, коли ФСБ Російської Федерації в’їжджала на територію підконтрольну Службі військової контррозвідки Польщі.
Пйотр Бончек: Так. Так, як польська держава має бути суверенна по відношенні до інших держав, так і Служба військової контррозвідки не повинна дозволити на багаторазові відвідини свого осередку представниками служб, ставлення яких є ворожим. І тут ідеться не просто про те, що хтось в’їхав чи не в’їхав на нашу територію. Тут ідеться про спільні дії, співпрацю та контакти з ФСБ. І ось знову повертаємося до катастрофи в Смоленську. Можна впевнено прийняти, що час після 10 квітня 2010 року став поворотним моментом у діяльності Служби військової контррозвідки. Якщо раніше контакти з ФСБ були службовими і дипломатичними, то після 10 квітня вони перетворилися у співпрацю, що нагадує союз.
А в цих взаємовідносинах чия роль була вирішальною – Польщі чи російської сторони?
Пйотр Бончек: А в міждержавних взаємовідносинах на світовій арені хто є домінуючою стороною? Російська Федерація чи Польща? Якщо ми на одному боці маємо службу, яка складається зі службовців з діда-прадіда, традиції яких сягають НКВД, КҐБ, в яких є підтримка всієї адміністрації Російської Федерації, а на другому боці маємо Службу військової контррозвідки, яка за всіляку ціну намагається зміцнити контакти, то отримаємо відповідь на таке запитання.
Гостем ефіру був голова Служби військової контррозвідки Пйотр Бончек.
PR24/Л.І.