Гостем нашого ефіру є політолог з Університету Лазарського у Варшаві доктор Яцек Олєксєюк. Отже, чого можна очікувати від новообраного президента, як виглядатимуть взаємовідносини з сусідами Польщі, з Євросоюзом, чи слід очікувати якихось змін?
Яцек Олєксєюк: Зміна відбудеться напевно. Так, як обіцяв новообраний президент, у першу чергу треба сподіватися змін у взаєминах з нашими європейськими партнерами. Щодо Росії – ми можемо бути спокійними, тут нічого не зміниться, оскільки ми добре знаємо, яке ставлення до Росії має партія, яка висунула Анджея Дуду до боротьби за президентське крісло, тобто Право і справедливість.
Дивлячись на реакцію російської преси, вибір Анджея Дуди сприйнято дуже холодно, у деяких виданнях дозволено собі ствердити, що пан Дуда – це протеже русофоба, це був натяк на лідера партії Право і справедливість – Ярослава Качинського.
Я.О.: Звісно, ми знаємо, звідкіля таке ставлення, тому великого ентузіазму не слід було очікувати. Хоч з іншого боку, зразу ж таки, ще до офіційного оголошення результатів виборів, президент Путін привітав новообраного Анджея Дуду з перемогою. Проте ніякого потепління у взаємовідносинах ми не повинні сподіватися. Ми знаємо, що кожна сторона, тобто і російська і в цьому випадку польська, зберігає свої позиції, і тут будь-яких змін я би не чекав.
А що стосується України?
Я.О.: Беручи до уваги той факт, що обидва кандидати у президенти, сприймали Україну, як дружню державу, з якою Польща зберігає добрі, теплі взаємовідносини, то на мій погляд, ставлення Анджея Дуди не буде відрізнятися від ставлення до України колишнього вже президента Броніслава Коморовського. Буде підтримка, будуть заяви, проте чи будуть теж якісь реальні дії – я не думаю. Усе залишиться у формі таких словесних ґарантій щодо сильної підтримки. Доленосних заяв, радше, не слід сподіватися.
Тобто, на ваш погляд, усе те, що найцікавіше відбуватиметься за західним кордоном Польщі?
Я.О.: Так мені здається, позаяк новообраний президент залишається в повній опозиції щодо того, про що колись говорив міністр Радослав Сікорський. А Радослав Сікорський, нагадаю, увесь Євросоюз та Польщу, немов би віддав у руки Німеччини, тобто на Берлін поклав відповідальність за все, що відбувається в Європі. І ті процеси, за якими ми на даний час спостерігаємо, які проходять у обсязі безпеки та взаємин всередині ЄС, з Великобританією наприклад - це неначе і є таким своєрідним наслідком. Німеччина мала бути лідером, а Польща мала бути так званим «молодшим братом» Берліна. І тепер, новообраний президент, беручи до уваги той факт, що знаємо, як оцінювала таку ситуацію партія Право і справедливість, відбудеться основна, принципова зміна у польсько-німецьких взаємовідносинах, а навіть ширше – Польща – ЄС. Як усе це виглядатиме? На мій погляд, президент та його оточення більше значення надаватимуть взаєминам між Варшавою і Лондоном. Чому? Тому, що Великобританія має тісні зв’язки зі США. Отже Британія стане нашим добрим посередником на шляху до побудови добрих взаємин із США.
У Євросоюзі британці є також прикладом народу, який доволі таки ефективно захищає свою автономію. Польща під проводом Анджея Дуди буде намагатися йти таким шляхом?
Я.О.: На мій погляд, саме так і буде. Уся партія, та покійний президент Лєх Качинський, і нинішній лідер партії Право і справедливість Ярослав Качинський не належать до етнузіастів поглибленої європейської інтеграції. Їхнє ставлення можна оцінити, як дуже стримане з тенденцією до несхвальної позиції. Звичайно, можна виступати проти поглибленої інтеграції, але водночас користати з пропонованих засобів фінансової допомоги.
Складається враження, що такий підхід украй раціональний, тобто приймаємо те, що нам підходить і відкидаємо те, що нам не пасує, буде характерним?
Я.О.: Як бачимо, Громадянська платформа рухалася у напрямку повної інтеграції. Це, природно, зумовлене такою значно ліберальнішою позицією, яка нині схиляється до того, щоб швидко і справно перейти на євровалюту. Але не думаю, щоб це був правильний хід, оскільки останні опитування показали, що 75 відсотків поляків виступає проти переходу Польщі на євро, отже шансів немає. Тобто, безумовно, під проводом нового президента радше не слід сподіватися поглибленої інтеграції з ЄС. Польща зберігатиме і дбатиме за свої інтереси, матиме свої ділянки, в яких активно просуватиме свою позицію, натомість не буде згоди на те, щоб країна втрачала свій суверенітет.
Приймаючи, що взаємини між Польщею і Британією виглядатимуть ліпше, ніж дотепер, як тоді виглядатимуть взаємини між Польщею та Німеччиною, чи значно погіршаться?
Я.О.: На це важко відповісти, позаяк новообраний президент та його оточення усвідомлюють, що 40 відсотків усього нашого експорту та торгівлі спрямовані на Німеччину. Отже, якщо в німецькій економіці, виникають якісь проблеми – це автоматично мусить впливати на ситуацію в Польщі. Тому, на мій погляд, не буде різкої зміни, її не повинно бути, оскільки це стало б для нас великою загрозою. Німеччина залишається найсильнішою економікою, залишається лідером в Євросоюзі, тому, в якомусь сенсі, ми і так змушені брати до уваги її позицію. Натомість, ми не мусимо так беззастережно приймати всі її думки і рішення.
І ще варто згадати про дві заяви новообраного президента: перша – це сильні бази НАТО в Польщі та членство Польщі у групі Ґ-20, тобто у групі найвпливовіших економік світу.
Я.О.: Що стосується участі у клубі країн Ґ-20, то про це вже раніше заявляли пані прем’єр-міністр і Дональд Туск, що до 2020 року ми хотіли б стати членами цієї спільноти. Отже, тут ми маємо спільну позицію двох політичних сил Польщі. Економіка мусить розвиватися- тут суперечності немає. Натомість, що стосується баз НАТО – ми знаємо, що США – це найсильніший член Альянсу. Дотепер бази бути на території Німеччини, нині, коли межі ЄС перемістилися на схід – значить і бази НАТО мають бути розташовані більше ні схід. Аргумент абсолютно слушний. Це принаймні частково збільшило б ґарантії нашої безпеки.
Про закордонну політику під проводом новообраного президента Анджея Дуди говорив політолог з Університету Лазарського у Варшаві доктор Яцек Олєксєюк.
Л.І.