На дипломатичному фронті між Польщею та Росією останнім часом гаряче – приводом для загострення у відносинах послужила історія Другої Світової війни, яку поляки та росіяни бачать доволі по-різному. За ці різнобачення Польщі тепер пропонують заплатити – Росія виставила Варшаві рахунок на кругленьку суму за використання приміщення консульства у Санкт-Петербурзі.
Від початку протестів на Майдані у листопаді 2013-го Польща послідовно підтримує українців на шляху до євроінтеграції. Із початком російської анексії Криму саме Варшава переконувала європейців у необхідності запровадження та утримання санкцій проти кремлівського керівництва. Москва не залишила це без уваги, заборонивши польським аграріям, поряд з іншими європейськими, експортувати харчову продукцію на російський ринок. Польських політиків у російських медіа часто називали «васалами Вашингтону», але на цьому увага Москви до поляків закінчувалася. До недавно, поки міністр закордонних справ Ґжеґож Схетина не підкреслив роль українців у звільненні концтабору Аушвіц – річницю цієї події у Польщі відзначали 27 січня:
- Це український фронт, Перший український фронт – тобто українці звільняли Освєнцим. Це українські солдати у той січневий день відкривали браму концтабору і вони його звільнили.
Слова міністра прозвучали у контексті запитання ведучого програми – чому Путіна не буде на відзначенні 70-ї річниці визволення Аушвіц. Схетина нагадав, що урочистості організовує музей і персональних запрошень не висилали нікому. Додав також, що не варто робити росіян єдиними нащадками перемоги над Гітлером – ця спадщина так само належить іншим народам. Російські медіа одразу охрестили слова Схетини провокацією, а міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров назвав їх «блюзнірством» і закликав польського колегу не знущатися з історії та національних почуттів росіян. У самій Польщі слова головного дипломата зустрілися радше з критичними оцінками – депутат від партії Твій Рух Анджей Розенек закликав міністра попросити у росіян пробачення:
- Повинно бути офіційне вибачення. Ми мусимо мати тверду позицію в інших справах – які стосуються економіки, енергетики, ембарго на нашу продукцію. Натомість у таких справах ми маємо поводитися розсудливо, дипломатично і прикусити язик перед тим, як щось говорити. Взагалі – це справа для істориків, а не дипломатів.
Захищала Схетину колега по партії Громадянська платформа Юлія Пітера:
- Не повинен він вибачатися і все. Схетина не сказав нічого образливого. Якщо кожного разу, як росіяни будуть бачити образу своєї гідності, ми будемо перепрошувати, вони тільки збільшать список свої вимог. Взагалі-то, російські політики говорили багато образливих для поляків речей, втім про Катинь, за які вони перепрошувати і не думали.
Розголос довкола справи почав зникати, аж Схетина вдруге звернувся до теми Другої Світової: президент Коморовський запропонував, аби західні лідери з нагоди дня перемоги зібралися не у Москві 9 травня, а на мисі Вестерплятте у Ґданську 8-го, і провели не стільки урочисту, скільки пам’ятну церемонію. Схетина не тільки підтримав цю ідею, а пішов далі – сказав, що більш відповідним місцем для святкування перемоги над фашизмом є не Москва, а Лондон чи Берлін. Цей коментар викликав бурхливу реакцію російського МЗС – в ефірі каналу «Россия 24» віце-міністр Ґріґорій Карасін заявив, що Схетина зганьбив себе та всю польську дипломатію. Польське МЗС у відповідь викликало російського посла у Варшаві, якому вручило ноту протесту через характер висловлювань його керівництва. Польські експерти ж наголошують, що проблема є набагато глибшою, ніж дотримання диппротоколу – у Польщі останнім часом не має історичної політики, тому у таких «сутичках» з росіянами Варшава стає стороною, яка змушена захищатися. Професор Войцєх Рошковський підкреслює, що Польща не опрацювала комплексної стратегії, як представити партнерам на міжнародній арені своє бачення історичних подій:
- Чи можна виміряти у відсотках заслуги українців, росіян чи поляків у визволенні Освєнцима – я б взагалі не ставив так питання. Натомість, якщо сьогодні Російська Федерація так охоче використовує перемоги Червоної армії, аби показати, як всі довкола винні росіянам, то треба чесно сказати – це надвикористання історії. В радянській армії були не тільки росіяни, і в цьому сенсі міністр Схетина слушно звернув увагу на цей аспект справи. Завдання Польщі це будувати музеї, проводити виставки, знімати фільми, у яких був би представлений наш погляд на минуле. У Польщі немає послідовної історичної політики, тому коментарі наших урядовців на міжнародній арені роблять враження чи то помилок, чи то капризів.
У Москві ж сумнівів не мають – Схетина це просто хам, який свідомо перекручує історію великої перемоги. Кореспондент Польського радіо у Росії Мацєй Ястжембський:
- У статті «Автограф перемоги» у «Російській газеті» генерал Махмуд Ґарієв дивується, як з визволителів могли зробити окупантів. Він також не розуміє, чому шефу польської дипломатії взагалі спало на думку, що день перемоги можна відзначати десь поза Москвою. Генерал хвалить Росію за безкровне приєднання Криму – народ, який переміг фашизм, знайде у собі сили витримати чергові важкі часи.
Аґнєшка Волк-Ланєвська, публіцистка тижневика «Nie» вважає, що непродумані слова Ґжеґожа Схетини заважають і без того складним стосункам Варшави та Москви:
- Те, що зараз відбувається між Європою та Росією, Польщею та Росією викликає велику фрустрацію. І в цій ситуації польський міністр закордонних справ вирішив показати Росії язик. Там, де потрібна делікатність та обережність, Схетина поводиться як дитина. Росія нікуди не дінеться, ми і далі будемо жити поряд один з одним. Я думала, що Схетина є раціональним та цинічним політиком – це як раз комплімент, а він дозволяє собі такі недоречні висловлювання.
Більш лагідно слова дипломата оцінює Цезари Щепанюк з Центру міжнародних ініціатив:
- Міністр закордонних справ кожної країни має право на свою думку. Як це було інтерпретовано російськими ЗМІ – можна було передбачити, враховуючи загальний контекст ситуації в Україні, де Польща рішуче підтримує гостру позицію Заходу. Росіяни будуть намагатися використовувати фрази поляків чи литовців, які добре висловлюються про українців.
Рональдас Рачінксас, литовський історик, голова Міжнародної комісії з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів, у розмові з порталом «DELFI» цілковито підтримав міністра Схетину: «Я розумію почуття росіян і значення для них дати 9 травня, але з їхнього боку нечесно говорити тільки про світлі сторони перемоги. Друга Світова почалася у Москві 23 серпня 1939, коли Німеччина та СРСР підписали пакт про ненапад, тому неетично відзначати річницю перемоги у столиці країни-агресора».
Тим часом Кремль вирішив виставити польській дипломатії рахунок – 1 мільйон євро, який польське консульство у Санкт-Петербурзі має начебто заплатити за оренду приміщення та судові витрати. Польська сторона у відповідь зажадала виплати 2 мільйонів євро від російського диппредставництва. Поки міністерства обмінюються звинуваченнями, у Варшаві все голосніше говорять – своїми провокаційними висловлюваннями Ґжеґож Схетина будує ґрунт для обрання на посаду прем’єра – на фоні не такої виразної риторики Еви Копач Схетина може розраховувати на популярність як рішучий політик на важкі часи.
Олена Бабакова