Учасники 51-ї Мюнхенської конференції з безпеки, що розпочнеться завтра, шукатимуть шляхи виходу із конфлікту в Україні.
До столиці Баварії приїдуть, зокрема, віце-президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Анґела Меркель.
У триденній конференції участь візьме також президент України Петро Порошенко та глави дипломатії США і Росії, Джон Керрі і Сєрґєй Лавров.
«Безумовно намагатимемося використати цю можливість для пошуку компромісу у питанні України», - сказав організатор мюнхенської конференції, німецький дипломат Вольфганг Ішінґер. Як наголосив, спільна зустріч за участі представників Україна та Росії поки не запланована.
У зустрічі в Мюнхені візьме участь 20 глав держав та урядів, а також 60 міністрів оборони та закордонних справ з усіх континентів.
Однією із тем переговорів стануть можливі форми допомоги для України, у тому числі можливе озброєння. У розмові для видання «Sueddeutsche Zeitung» Байден наголосив, що конфлікт в Україні не вдасться вирішити військовими засобами. «Ми не зацікавлені у військові ескалації», - підкреслив він.
Влада в Берліні виключає передачу українцям зброї. Позицію Німеччини у переддень конференції підтвердила німецький міністр оборони Урсула фон дер Леєн. На її думку, постачання зброї може тільки викликати «посилення пожежі» і дало би Москві підтекст для відкритої інтервенції. Частина військових та американських політиків раніше припускала, що доставки зброї – це питання, яке варто обдумати.
На думку Ішінґера, конфлікт в Україні є найбільшою кризою в європейській безпеці від початку 90-их років. «Ми є свідками розпаду міжнародного ладу», - застеріг дипломат, котрий від 2008 року очолює Мюнхенську конференцію з безпеки.
Криза не є «короткотривалим погіршення погоди, а фундаментальної зміною клімату у стосунках між Сходом та Заходом», - зазначив Ішінґер у статті, що була опублікована у свіжому виданні «Internationale Politik».
Ішінґер виступає за «подвійну стратегію» щодо Кремля: треба зміцнити НАТО та підтвердити неподільність безпеки усіх членів Союзу, водночас треба провести розмови з Москвою під егідою ОБСЄ, аби спробувати відновити ідею «спільного європейського дому», у якому знайшлося б місце і для Росії.
PAP/Т.А.