Logo Polskiego Radia
Print

Нова Верховна Рада - новий шанс на зміни?

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 10.12.2012 15:08
Питання післявиборчої ситуації в Україні та очікувань від нового парламенту обговорювали на VIII Польсько-німецько-українському форумі у Варшаві 6-7 грудня
Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниWikipedia.org / A.H. King

Український парламент 7-го скликання збереться на перше засідання 12 грудня. Польща вже висловила готовність співпрацювати з новообраною Радою і тепер очікує від депутатів запровадження змін, які б посприяли підписанню Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Як заявила заступниця міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч, Варшава прагне, аби Київ обрав стежку модернізації в її європейському розумінні:

- Модернізація є шляхом до усталення добрих відносин України як із Заходом, так і зі Сходом. Брак модернізації ускладнить взаємини як з Брюсселем, так і з Москвою. Останні місяці, а навіть роки, є підтвердженням цієї тези. Таким є й польський досвід – після закінчення трансформації Польща має найліпші відносини з Росією за останні століття.

Найважливішим питанням, на яке має звернути увагу український парламент, заступниця міністра вважає стан української Феміди:

/

- Нам, Польщі, не подобаються багато процесів, які сьогодні відбуваються в Україні. Зокрема ті, що пов’язані з вибірковим правосуддям. Це питання псує українську державу та її імідж за кордоном. Співпраця з Євросоюзом має вплинути на подолання цих негативних тенденцій, в тому числі використання судової системи для політичних цілей. Ну і, звісно, не забуваймо про важливість боротьби з корупцією, про що вже говориться багато років.

Катажина Пелчинська-Наленч підкреслила, що незважаючи на порушення під час виборчої кампанії, до українського парламенту потрапила реальна опозиція, критична щодо дій влади. Це дає шанс демократичним перетворенням. Додатковим каталізатором для змін стало б підписання Угоди про асоціацію:

- Вважаємо, що правові зобов’язання, які повстануть між українською владою та Євросоюзом внаслідок підписання Угоди про асоціацію, частиною якої є Угода про поглиблену сферу вільної торгівлі, є засобом наблизити Україну до ЄС і дорогою до запевнення ліпших стандартів життя суспільству. Підписання Угоди про асоціацію не має бути нагородою для української влади, а інструментом для соціуму, для всіх тих, хто думає про країну в проєвропейських категоріях, способом подолати ті проблеми, про які я вже згадувала.

Заступниця міністра підтвердила, що знає про настанову українських опозиціонерів не підписувати Угоду, поки Юлія Тимошенко перебуває в ув’язненні. «Кожне рішення в цій ситуації є надзвичайно складним. Але польска позиція залишається – Угоду підписати. Ми б не хотіли стояти за якоюсь політичною силою. Що ми підтримуємо – то це проєвропейський та демократичний курс», – підкреслила Пелчинська-Наленч.

«Аби парламент дійсно став новим, у ньому мають бути люди з новими політичними якостями», – говорить Олег Рибачук, громадський діяч, колись народний депутат, а зараз лідер руху «Чесно». Під час виборчої кампанії «Чесно» випрацював ряд критеріїв, яким мають відповідати українські політики:

/

- Перше – якщо Ви є членом парламенту, Ви маєте з’являтися у своїй громадській приймальні, адже Вам за це платять. Друге – Ви маєте голосувати у парламенті особисто. На щастя, стара Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, який зобов’язує депутатів до персонального голосування. Цей принцип закріплений в Конституції, але 20 років він не виконувався. Третє: рівень життя депутатів має відповідати тим прибуткам, які вони декларують. Четверте: жодного криміналу та корупції у минулому чи тепер. Такі вимоги підтримує абсолютна більшість виборців. Ми перевірили – у старому парламенті жоден, жоден депутат не відповідав цим критеріям! У новому їм відповідає третина народних обранців. Ця одна третина дає шанс нашій політиці.

Як заначає Олег Рибачук, «гріхи» народних депутатів у новій Раді можна легко спрогнозувати: в першу чергу це корупція та непрозорість в отриманні прибутків. Але з іншого боку, дослідження, яке провів рух «Чесно», засвідчило – не всі політики однакові, і принаймні від деяких можна очікувати кроків у бік реформ. Аби посприяти змінам в українській політиці, суспільство має не залишатися байдужим, а контролювати депутатів:

- З першого дня роботи парламенту наш рух планує моніторувати активність кожного депутата: як він голосує, які закони він підтримує, до яких фракцій вступає і як реалізує передвиборчі обіцянки. Я впевнений – якщо ми хочемо, аби політики змінилися, ми маємо за ними спостерігати і повідомляти громадськість про їх діяльність. Останні вибори показали – українське суспільство не можна купити, сама дорога кампанія нічого не дає. Якщо суспільство буде вимагати від політиків відповідальної поведінки, раніше чи пізніше воно її дочекається.

З тим, що новий український парламент може щось змінити погоджується колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Данєль Ротфельд. Він пропонує українській опозиції дещо відволіктися від критики влади і ближче придивитися до себе:

/

- Можна поставити питання: якою була роль пані Юлії Тимошенко, коли вона була при владі? Як поводився президент Ющенко? Що зробили «помаранчеві», коли політична ситуація в країні розвивалася на їх користь? Українська опозиція потребує чесної відповіді для власної переоцінки. Тільки переглянувши певні моменти, можна далі робити щось конструктивне. Зараз українські опозиціонери бачать все тільки у чорно-білих кольорах. Ми чуємо слушну критику останніх виборів, і – визнаю – вони не були ідеальними. Але в парламенті буде реальна опозиція, яка має можливість діяти, і це треба цінувати.

Як говорить Ротфельд, український парламент не є втіленням його мрій – взяти хоча б комуністів та Свободу. Але в ньому є націонал-демократи і їх завдання – це приготувати дуже конкретну програму для суспільства: як, крок за кроком, вони хочуть поліпшити ситуацію в країні. «На такі речі над Дніпром зараз є попит», – переконаний колишній міністр. Також Ротфельд порадив українським політикам позбутися мислення в рамках концепції Схід-Захід та позаблокового статусу України. «Ця риторика про блоки та позаблоковість – це анахронізм. Світ живе іншими речами. І Україні, аби знайти місце у цьому світі, треба переоцінити себе, свої ресурси та можливості».

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти