Пані Євгеніє, питання яке хвилює не тільки українців, а й поляків та всіх європейців: як почувається Ваша мама? Нещодавно у неї був день народження, і Ви мали нагоду провести з нею більше часу...
- Дякую за запитання. Здоров’я моєї мами ще повністю не відновилося з того моменту, як вона розпочала лікування. Вона так почувається з багатьох причин: психологічний тиск у лікарні, цілодобове відеоспостерження за палатою, яке є незаконним. В місцях, де вона проходить терапію, теж є приховані камери. В таким умовах людині дуже складно одужати та пройти реабілітацію. Але, як завжди, моя мама показала себе сильним лідером, сильною жінкою. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, вона продовжує боротися за права українців, часто виступає із заявами, і звісно протестує проти незаконних дій влади, подібних до тих, що мали місце під час виборів, протестує проти фальсифікацій.
Перебуваючи в ув’язненні, Юлія Володимірівна відчуває підтримку європейських та польських політиків?
- Звісно відчуває! Сьогодні я знаходжуся в Польщі, для мене велика честь бути тут й виступати перед аудиторією польських політиків та журналістів. Польща завжди була нашим сусідом та другом. Президент Квасьнєвський, який зараз разом з президентом Коксом перебуває в Україні в рамках спеціальної місії Європарламенту, спостерігав за політично вмотивованими судовими процесами. Алєксандр Квасьнєвський та Пат Кокс видали доволі критичний звіт щодо стану правосуддя в Україні. Це теж вираз підтримки. Тому ми вдячні усім політикам демократичного світу за допомогу.
Деякі українські інтелектуали останнім часом критикують східну політику президента Польщі Броніслава Коморовського через її м’якість. Зокрема, публіцист Віталій Портников вважає, що Коморовський недостатньо гостро відреагував на ті події, що відбувалися під час виборчої кампанії та підрахунку голосів. Як Ви ставитеся до того, що польська влада визнала українські вибори та готова співпрацювати з офіційним Києвом?
- Справа в тому, що я не є політиком. Я не можу дати політичну оцінку цій ситуації. Але я можу сказати як українка. Я знаю, що є документальні та відеопідтвердження фальсифікацій, які відбувалися до та після голосування, і їх не можна просто так приховати. Вибори, які пройшли в Україні, є продуктом тієї державної машини, яка проводить репресії та намагається побудувати авторитарний режим. Ці вибори – тільки один з прикладів на підтвердження тези, що українська влада будує авторитарну систему. Мені здається, польські політики як ніхто мають знати: якщо заплющити очі на подібне беззаконня, в Україні буде побудована диктатура. Тому ми закликаємо і польських політиків, і світових лідерів не закривати очі на диктатуру, зупинити авторитаризм в Україні.
PAP/Radek Pietruszka
На Вашу думку, чи змогли б польські політики стати медіаторами у переговорах між українською владою та опозицією? І чи взагалі варто дискутувати з теперішньою владою у Києві?
- Зараз, звісно, існує багато дискусій щодо доцільності подібних переговорів. Точиться також обговорення можливості підписання Угоди про асоціацію. Європейці прагнуть з’ясувати: як взагалі вести діалог з українською владою? Що я можу сказати з цього приводу... Лідери демократичних партій в Україні мають бачити перед собою тільки європейські цінності, вони не можуть застосовувати подвійні стандарти чи тим більше віддаватися політичній риториці, яка лише дасть більше шансів авторитарному режимові, який знущається як над простими українцями, так і над своїми політичними опонентами. В такій ситуації, яка зараз є над Дніпром, діалог влади та опозиції не може принести результати. А ось що може їх принести, то це висунення чітких вимог для української влади і окреслення часу, за який ці умови треба виконати. І виконати ці умови треба перед тим, як Європа підпише Угоду про асоціацію чи будь-які інші конвенції.
Польська публіцистка Марія Пшеломєц нещодавно видала книгу, присвячену Вашій мамі: «Юлія Тимошенко. Незакінчена історія». Скажіть, чи чули Ви про цю книгу, і як взагалі ставитеся до біографій Вашої мами, які виходять на Заході?
- Мені звісно важко аналізувати ті біографії та документальні фільми, які виходять про мою маму. Я спілкувалася з Марією Пшеломєц і поділилася своєю точкою зору на деякі події. Сподіваюся, вона якомога ближче до правди та реальності описала речі, пов’язані з моєю мамою, з нашою родиною та взагалі з ситуацією в Україні. Хоча є у світі такі книги про Юлію Тимошенко, які випускаються на замовлення нашої авторитарної влади, я зустрічалася з такими прикладами «чорного піару». Мабуть, читачеві в Європі зараз важко розібратися в ситуації над Дніпром. Але з іншого боку, громадяни демократичних країн навіть не читаючи книги, просто переглядаючи новини, можуть легко зрозуміти, що відбувається в Україні. Треба аналізувати події, і тоді можна побачити, що у нас відбуваються політичні репресії.
Пані Євгеніє, Ви вже казали, що не вважаєте себе політиком. Але Ви добре володієте англійською, вже маєте досвід контактів зі світовими лідерами, Ви є представником української опозиції. Чи Ви не думали над власною політичною кар’єрою?
- Ні, я не бачу для себе політичного майбутнього. Моя діяльність зараз пов’язана виключно з розповсюдження інформації, яку людям хоче переказати моя мама, показання світові правди про те, що зараз відбувається в Україні. Ми вже не можемо самі боротися з репресіями в країні, нам потрібна допомога демократичного світу. Зараз якраз той час, аби світ звернув увагу на Україну. Інших цілей моя діяльність не переслідує.
Як Ви вважаєте, якими методами Європа, світ можуть допомогти зараз Україні, вплинути на неї?
- Ми, родини політичних ув’язнених, зустрічаємося з представниками демократичних країн і просимо про допомогу у трьох площинах. Перша: якомога швидше отримати рішення Європейського суду з прав людини у справі звільнення та реабілітації українських політичних в’язнів. Друга: звернути увагу на ситуацію в Україні та зупинити побудову авторитаризму. І третя площина: ввести може не санкції, але принаймні якісь заходи проти кожного українського політика, який або сам бере участь у проведенні політичних репресій, або дозволяє українським судам приймати політично вмотивовані рішення, або допускає аби люди сиділи у в’язниці через політичні переконання. Такі заходи треба застосувати проти всіх представників влади, замішаних у чомусь подібному.
Олена Бабакова