78 років тому Сталін наказав розстріляти польських офіцерів
PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych
05.03.2018 10:30
5 березня 1940 року радянська влада прийняла рішення про масове вбивство польських військовополонених
Wikimedia Commons
Сьогодні минає 78 річниця підписання владою Радянського Союзу рішення про розстріл польських офіцерів. 5 березня 1940 року Сталін та члени Політбюро Центрального комітету комуністичної партії винесли смертний вирок понад 22 тисячам польським військовополоненим, взятим у полон у вересні 1939 року після нападу Червоної Армії на Польщу. Протягом кількадесяти років у Радянському Союзі відбувалося фальшування історичних фактів, звинувачуючи гітлерівську Німеччину у відповідальності за Катинський злочин.
Серед полонених були офіцери Війська Польського – відомі командувачі та стратеги, поліцейські, чиновники, учені, професори вишів, художники, лікарі, вчителі та юристи. Співробітники НКВС вбивали в’язнів пострілом у потилицю та ховали у масових могилах у Катині, Мєдном та Харкові.
Тільки наприкінці 1980-их років у СРСР були опубліковані перші матеріали про вину та відповідальність Сталіна. Однією з перших дані на цю тему представила історик Російської академії наук Наталія Лєбєдєва.
«Офіційно це було рішення Політбюро, а неофіційно – це, звісно, ініціатива та рішення Сталіна. Ще у лютому він дав такий наказ, а 5 березня Політбюро затверджує його і починає страшні ритуали смерті, коли щоденно на смерть відправляли по 100-120 осіб. У звітах очільника НКВС Тверської області є детальні описи: як їх викликали, як приводили на місце страти, як їх ставили на коліна та стріляли у потилицю. Звісно, підкреслюю, все відбулося безпосередньо за ініціативи Сталіна, затвердженої цілим політичним бюро», - сказала російська історик.
Офіційно Москва визнала свою відповідальність за злочин тільки на початку 1990-их років. Було створено спеціальну слідчу групу, яка мала вивчити обставини вбивства польських офіцерів, але у 2004 році слідство було припинено, а причини цього рішення засекречено.
Дотепер російські правоохоронні органи перешкоджають повній правовій реабілітації жертв цього злочину.
IAR/Т.А.