«Інститут національної пам’яті Польщі не може вказувати українському народові, яких він має вибирати собі героїв, не може також мовчати про злочин проти поляків, вчинений УПА на Волині та у Східній Малопольщі», - сказав у розмові з порталом wPolityce.pl голова Інституту національної пам’яті Польщі доктор Ярослав Шарек.
На погляд польського історика, Польщу та Україну може поєднати «1920 рік та Симон Петлюра».
«За три роки буде 100-річчя спільної (польсько-української – ред.) боротьби проти більшовиків. Нас може поєднати захисник Замостя від Червоної армії, генерал Марко Безручко. Є багато тем, які можуть поєднати нас – Голодомор у 1930-х роках, підпільна Католицька церква та служіння польських капеланів серед українців, контакти антикомуністичних діячів у 1970 роках», - сказав Шарек.
За його словами, Польща та Україна продовжують суперечку щодо деяких питань, однак є також сфери, в яких співпраця є налагодженою, наприклад у архівній співпраці.
«За декілька тижнів з’явиться 1500 сторінок документів польською та українською мовами, що стосуються розробки структур ОУН-УПА на польських землях Службою безпеки. Це спільна робота польських та українських істориків. Реалізація таких проектів триває багато років. Інститут національної пам’яті постійно підписує договори з черговими українськими архівами. Одна з перших колекцій документів на тему проведення радянцями польської операції вийшла друком у 2010 році завдяки польсько-українській співпраці. Кільканадцять днів тому відбулася велика, міжнародна наукова сесія у Лудзі, організована ІНП. У ній взяли участь учені майже з усієї Росії, а також з України», - додав Ярослав Шарек.
Крім того, голова ІНП Польщі нагадав, що українська сторона висунула умову для розблокування польським історикам можливість проведення пошукових робіт та ексгумацій останків польських жертв, вбитих в Україні. За словами історика, це відбудова польською стороною пам’ятника УПА в Грушовичах. Однак, за словами Шарека, той монумент протягом 25 років стояв там незаконно.
«Він прославляв чотири курені УПА, які воювали на тих теренах, не інформуючи, хто саме спочиває у тому місці. Спочатку потрібно провести ексгумацію. Від того, хто там спочує, залежатиме те, яким буде зміст цього пам’ятного місця», - звернув він увагу.
wPolityce.pl/Т.А.