Logo Polskiego Radia
Print

У Польщі вшанували пам'ять жертв «малої Катині»

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 17.07.2017 11:30
72 роки тому радянці скоїли найбільший після Другої світової війни злочин проти поляків
Пам'яті заходи у селі Ґіби Підляського воєводстваПам'яті заходи у селі Ґіби Підляського воєводстваPAP/Artur Reszko

16 липня на узгір’ї в селі Ґіби Підляського воєводства, де встановлені дубові хрести, які символізують жертв Августівської облави, відбулися урочистості у 72 роковини цього найбільшого злочину, скоєного проти поляків після Другої світової війни. Ця операція відома теж під назвою «мала Катинь».

72 роки тому, 12 липня 1945 року, частини радянської армії і військ НКВС та СМЕРШ, а також відокремлені підрозділи Польської народної армії та Міністерства громадської безпеки, почали на Сувальщині операцію, внаслідок якої загинуло щонайменше 592 діячів самостійницького польського підпілля. Операцію назвали Августівська облава. Згідно з документами, жертв радянців могло бути навіть 2 тисячі.

Упродовж понад 20 років у селі Ґіби ті події та загиблих поляків згадують під час щорічних урочистостей. На початку 1990 років там встановили 10-метровий хрест у місці, що символізує могилу загиблих, з написом: «Загинули, бо були поляками». На кам’яних таблицях вигравірувано прізвища 592 загиблих. Декілька днів тому на пагорбі встановили біля каменів також 266 дубових хрестів.

Філія Інституту національної пам’яті Польщі у Білостоку вже багато років веде розслідування у справі Августівської облави. Воно стосується комуністичного злочину проти людства. Наголошено, що у липні 1945 року у невстановленому досі місці загинуло приблизно 600 осіб, яких затримали у Августівському, Сувальському тиа Сокульському повітах. Затримали їх солдати радянської військової контррозвідки СМЕРШ ІІІ білоруського фронту Червоної армії за підтримки співробітників польських органів Громадської безпеки, Громадської міліції та солдатів І армії Війська польського.

Досі невідомо, де знаходяться могили жертв. У рамках розслідування Інституту національної пам’яті експерти з картографії, котрі проаналізували післявоєнні аерознімки, вказали на понад 60 місць на терені Білорусі – більшість в околицях села Калети, що можуть бути можливими похоронними ямами, з польського боку, натомість, є кільканадцять таких місць. Білорусь відмовилася надати юридичну допомогу у цій справі. Наразі пошукові роботи у зазначених місцях з польського боку також не дали відповіді про місця поховання. Знайдено тільки людські останки, однак невідомо, чи пов’язані вони з облавою.

PAP/Т.А.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти