«Прихильність частини українців до Української повстанської армії пояснюється не антипольськими акціями цього формування, а боротьбою з комунізмом», - такою є відповідь на лист парламентаріїв «Права і справедливості» до українців від директора Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича.
Український історик наголосив, що УПА впродовж багатьох років боролася проти комуністичного режиму, а тому стала головним символом антирадянського опору українців. Директор УІНП зауважив, що в тих регіонах, де є найбільша повага до УПА, тобто у західній частині України, населення найбільш прихильно також ставиться до Польщі і поляків.
У своєму листі парламентарії з «Права і справедливості» звернули увагу, що головною проблемою у відносинах Києва та Варшави є українська історична політика. Володимира В’ятровича здивувало таке твердження, оскільки її ядром нині є декомунізація, яку в Польщі вже завершили. Крім того, як наголосив директор УІНП, українці використовують у цьому досвід Польщі та ефективно співпрацюють з колегами з Інституту національної пам’яті Польщі.
Як додав він, декомунізація для України є надзвичайно важливою, адже російська агресія побудована якраз на радянських міфах. Одним із елементів позбавлення від них є зміна ставлення до тих людей, котрі боролися за незалежність України. Тому, на думку В’ятровича, дивним є звинувачення, що в Україні вшановують «злочинців», оскільки саме так їх називала радянська пропаганда.
На переконання директора Інституту, в Україні знають, що в УПА були люди, котрі вчиняли воєнні злочини як і в кожній іншій армії. Але це не означає, що треба називати злочинцями усю Українську повстанську армію. «З такою тезою вже недалеко до того, що робить Кремль, який засуджує всю визвольну боротьбу українців», - додав директор УІНП.
«Ми повинні нарешті зрозуміти, що завжди будуть люди, котрі для нас, українців, є героями, а для поляків злочинцями, і навпаки», - підкреслив Володимир В’ятрович, додавши, що майданчиком для дискусій мають бути наукові кафедри, а не політичні трибуни. «Для нормальних взаємин у майбутньому ми повинні погодитися на неузгодження певних моментів минулого», - зазначається у відповіді на тези листа парламентаріїв «Права і справедливості».
Нагадаємо, за останній час це вже третій публічний обмін позицій на тему спільної історії поляків та українців. На початку червня відомі українці написали до поляків листа «покаяння та прощення». На це звернення відповіли 200 політиків з «Права і справедливості».
Політики від «Права і справедливості» також наголосили, що найближчим часом Сейм Польщі вшанує пам’ять жертв українських націоналістів на Волині та на колишніх південно-східних теренах ІІ Речі Посполитої.
IAR/Т.А.