Вибори 4 червня 1989 – перемога, але не початок боротьби

Для всіх було ясно – буде перемога. Суспільство було переконане, що узурпаторів треба позбутися. Однак ментальні зміни в суспільстві почалися 10 років раніше від першого візиту папи Івана Павла ІІ до Польщі.

«Тоді поляки побачили – скільки нас, скільки комуністів, хто народ, а хто узурпатор», – говорить у розмові з УСПР, політолог, професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський.

Експерт наголошує, що держава, яка існувала в цей час, була агентурною державою Радянського Союзу. І державний апарат та спецслужби отримували накази з Москви. Отже рішення, що опозиція може висунути своїх кандидатів на виборах, не було самостійним рішенням комуністів у Польщі. Москва, однак, не врахувала польської специфіки, - вказує політолог.

Комунізм у Польщі існував так довго, поки комуністи могли шантажувати поляків радянським вторгненням, - наголошує Пшемислав Журавський вель Ґраєвський.

У розмові також про те, чому, хоч демократичний світ засудив комуністичну систему, її досі не вдалося викорінити.

Розмова у додатку.

Лідія Іванюх