Щоб досягти енергетичної безпеки, в Польщі вводиться в дію план диверсифікації джерел постачання енергоносіїв. Важливим питанням є здобути якнайкращу позицію у переговорах з російським монополістом – Ґазпромом. Ця тема присутня у зустрічах на міжнародному форумі. Державний секретар у Канцелярії прем’єр-міністра Польщі Пйотр Наїмський цими днями взяв участь у Вашингтоні в дискусії аналітичного центру Atlantic Council, присвяченій енергетичній безпеці Європи.
– Я мав нагоду зустрітися з особами, які займаються енергетичною політикою, енергетичною безпекою в Сполучених Штатах – у Міністерстві енергетики, МЗС і в Раді національної безпеки. Слід сказати, що скрізь ми знаходимо розуміння нашої стратегії диференціації напрямків постачання енергії до Польщі, особливо природного газу. Наш проект з’єднати Польщу з норвезьким шельфом за допомогою газопроводу через Данію має повну підтримку. Але також ми розмовляли про можливість експорту зрідженого газу, що виготовляється в США – до Польщі і, ширше, до Європи. Цей проект, власне, можна сказати, є стратегічною перспективою для Європи і для нашої країни.
Минулого четверга, 8 червня, до Польщі прибув перший транспорт зрідженого газу зі США, а наступного дня підписано документ з Данією про реалізацію газопроводу Baltic Pipe. Обидві ці справи викликали зацікавлення в США – відзначив уповноважений польського уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський.
– Минулого тижня в Польщі прийняли перше судно з американським газом – у Свіноусті, в газопорті імені Лєха Качинського. Це зустрілося з настільки великим зацікавленням американського уряду, що державний департамент оприлюднив спеціальну заяву на цю тему, підкреслюючи значення першого транспорту, що є символічним для трансатлантичних зв’язків і співпраці в галузі енергії. Це дає дуже добрі перспективи для польсько-американської співпраці. Одночасно, ми розпочали практичну реалізацію польсьо-дансько-норвезького проекту. Він також є предметом зацікавлення і його підтримують. Прем’єрка Польщі Беата Шидло минулої п’ятниці в Копенгаґені підписала з прем’єр-міністром Данії Ларсом Расмуссеном меморандум про співпрацю в цій сфері. Починаються практичні дії. Протягом п’яти років – до 2022 року – весь цей газовий маршрут буде готовий і почне діяти. Це принесе Польщі незалежність постачання газу.
Разом з тим, дається помітити негативна реакція Росії. Під час подій у Свіноусті і Данії, на прокремлівському польськомовному порталі Спутнік з’явилася атака проти Польщі. На думку Пйотра Наїмського, польська сторона повинна брати до уваги ймовірність атак, наприклад, на свої міністерства.
– Це важко визначити, ми мусимо бути готові до різного типу дій. Наприклад, можна нагадати спроби гакерських атак на комп’ютерні системи в країнах, які належать до Північноатлантичного альянсу. Ми повинні бути підготовлені до таких ситуацій. Слід враховувати опір у політичній і дипломатичній сферах. Пропаганда, російські портали, також заяви російських політиків – неприязні Польщі. Польські дії задля досягнення незалежності, особливо у сфері постачання енергії, сприймаються як конкурентна до російської стратегії спроба домінувати в Центральній Європі. Польща тепер на правильному шляху, щоб розірвати російську монополію в цій галузі в регіоні. Адже план диверсифікації напрямків постачання енергоносіїв, який ми реалізуємо, важливий також для наших сусідів і центральноєвропейського району. В цьому контексті майбутня зустріч країн Тримор’я, що відбудеться на початку липня у Варшаві, поєднана з візитом президента США Дональда Трампа – є знаком, що ця стратегія надання суб’єктності нашому регіонові в межах Європейського Союзу приносить успіхи, – що, річ ясна, суперечить намірам Москви.
Пйотр Наїмський також висловився про те, чи існує шанс, щоб Росія втратила позицію домінанта на енергетичному ринку в країнах нашого регіону.
– Це певний процес, конкуренція і в торговельній площині, і на політичному рівні – ця гра ніколи не закінчується. Треба бути активним, дбати за свої інтереси, бачити, де існує суперечність, а коли так – чинити заходи, щоб результат був позитивним для Польщі. Якщо це необхідно, треба бути твердим, а якщо є можливість – треба шукати союзників і ми це робимо.
Нагадуємо – минулого четверга до Польщі прибув перший в історії транспорт американського зрідженого газу, а в п’ятницю з Данією підписано меморандум про реалізацію газогону Baltic Pipe, яким 2022 року має попливти газ до Польщі. Експерт паливного ринку доктор Мацєй Соколовський з Варшавського університету згодний, що для польської енергетики цей тиждень був особливим.
– Справді, останній тиждень показує, що польська енергетика у сфері газу переміщується з традиційного східного напрямку на західний. Ці два елементи великою мірою, можна сказати, символічні, бо постачання зі США до газопорту відбулося вперше, хоч воно є більш реальним, ніж справа Baltic Pipe. Але разом із меморандумом це вписується у дії, які мають унезалежнити Польщу від лише одного партнера в галузі енергетики, а точніше газу, яким є Росія.
На думку доктора Мацєя Соколовського, вартим уваги є розрізнення, чи газ сьогодні є паливом, інструментом чи зброєю.
– Це також досить цікаве охоплення. Можна навести поняття газових війн, того, що відбувається на східному напрямку, тобто використання газу як інструмента і продовження політичних дій, які виконує Росія. Це має принаймні двополюсний вимір. Першою справою є ціна, тобто можливість її завищення або зниження для дружніх партнерських країн, союзників – тобто, у стратегічному вимірі купують партнерів. А друга справа – це можливість прикрутити вентиль з газом, що ми пройшли кілька років тому. Газових конфліктів було багато, зокрема, сюди належать іноді жорстокі взаємини Росії та України. На їхній основі Європейський Союз створив енергетичну стратегію. Це – документ, а необхідними є відповідні дії, але скажімо собі, що кілька років тому ЄС, особливо його південна частина і Балкани, сильно відчули наслідки цих російсько-українських газових сутичок. Польща також отримала удар і довелося скористатися резервами. Можемо підсумувати ствердно: газ є засобом політичних дій.
Польський експерт звернув увагу на необхідність оптимізації енергетичної політики держави.
– Диверсифікація, можна сказати – оптимізація постачання енергоносіїв оправдана. Протягом тривалого часу цього питання не порушували лише з приводу цінових умов. Поки російський партнер був передбачуваним і ціна була узгодженою, а не нав’язаною, хоч це й не були ринкові умови – чергові уряди на це погоджувалося і не великя розмови з іншими країнами. Проте, останніми роками з’явилися події, через які стабільне постачання газу було порушене. Також економічні зумовлення показали, що є партнери, які отримують газ за кращими цінами і вони знаходяться в кращій переговірній позиції. Це довело до рішень про створення газопорту, який дає шанс розбити газову монополію російських структур. А наступним кроком є повернення до концепції Baltic Pipe, тобто газу з Норвегії. Раніше в нас не було вибору і ми були змушені погоджуватися на те, що нам диктував монополіст.
PR24/Н.Б.