Logo Polskiego Radia
Print

Експерт: Доки в Росії править Путін - повернення Криму до України не буде

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 16.03.2017 18:30
  • 3 lata okupacji Krymu.mp3
Чи є і які є можливості для повернення до України окупованого три роки тому Росією Криму?
shutterstock

Три роки тому Росія захопила Крим. Анексія, загарблення, поділ, крадіжка – можна по-різному називати відокремлення Криму від України. Чи є нині можливості для повернення півострова до України? Як довго памятатимуть західні держави про те, кому насправді належить Крим? Чи Росія нарешті вгамувала свій апетит, чи півострів є тільки почастунком перед головною стравою? І якою є ситуація кримських татар?

Три роки тому, 16 березня, відбувся псевдореферендум, організований окупаційною російською владою в Криму. Формально Росія почала панувати на півострові від 18 березня 2016 року, коли у Москві офіційно заявили про анексію. Ані Україна, ані західні держави не визнали результатів псевдоволевиявлення і вимагають від Росії припинити окупацію Криму, однак Москва, попри введені санкції, залишається байдужою до цих закликів і навіть не думає позбуватися своєї здобичі.

На запитання, що можна зробити, аби Крим повернувся до України, історик і експерт з Центру східних досліджень Войцєх Ґурецький говорить, що «у найближчому майбутньому повернення Криму до України є нереальним»:

«Це розуміє і Київ, однак не говорить про це вголос. Київ впродовж цих трьох років не опрацював якоїсь узгодженої та єдиної стратегії повернення півострова. Повернути Крим швидко не вдасться, треба бути реалістами, а тому слід взятися за більш важливі справи – проведення реформ в самій Україні».

Історик та політолог, заступник директора Центру польсько-російського діалогу і порозуміння доктор Лукаш Адамський менш скептично оцінює дії української влади:

«Місяць тому Україна підготувала два позови до Міжнародного суду ООН в Гаазі, у яких, посилаючись на конвенцію про боротьбу з тероризмом, буде вимагати у Росії відшкодування за незаконну окупацію Криму та частини Донбасу. Якоїсь великої стратегії поки немає. Бо дійсність є такою, що поки Путін керує Росією – то повернення не буде, але без вирішення питання Криму довгострокова нормалізація відносини Росії із Заходом та Україною, є також неможливою. Тому це питання буде залишатися на порядку денному. Я впевнений, що кожен наступний президент і уряд після Путіна буде намагатися частину проблем Росії перекидати та приписувати діючому господарю Кремля і його легковажній та бездумній закордонній політиці. Бо те, що Росія незаконно окупувала невелику частину чужої території і зіпсувала свої відносини із Заходом – це очевидна річ для усіх тверезо мислячих людей також в Росії».

Політичною силою, яка передусім зацікавлена у поверненні Криму до України, є кримські татари, які не визнали анексії і буквально відчули на собі російський чобіт. Політолог та член Координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар Недім Усеінов нагадує про те, що його народ зміг доказати своє право на кримську землю хоча б у радянські часи, коли створив масовий, сильний, але мирний, демократичний, дисидентський і антикомуністичний рух під гаслом боротьби за повернення в Крим. Кримські татари показали, що вони можуть виступити як одна сила, єдиний організм, який бореться за дуже конкретні цілі і який має досвід успіху у цій боротьбі, коли під час розпаду СРСР вони змогли повернутися з Центральної Азії в Криму, звідки їх у 1944 році депортував Сталін.

«Кримські татари почувають себе справжніми господарями своєї землі, відчувають за собою право на цю землю, де вони сформувалися як народ. Кримські татари дуже громадсько-активні і тому вони становлять політично-громадянську загрозу для Кремля. Слідкуючи за ситуацією простих, пересічних людей в Криму, які не беруть активної участі у політичній діяльності, можу ствердити, що першочерговим завданням дій Кремля є придушення та знищення громадянської позиції і активності. Представницький орган кримських татар Меджліс заборонений і визнаний екстремістською організацією. Діяльність інших організацій, котрі підтримують Україну, також припинена. Однак, це не зупиняє людей і вони на своєму рівні зберігають у свідомості надію на повернення до України і надсилають до Києва, де нині перебувають лідери кримських татар Мустафа Джемілєв та Рафат Чубаров і яким заборонений в’їзд до Криму, різні сигнали своєї активності», - розповідає Усеінов.

Кримські татари скаржаться на репресії з боку окупаційної влади Криму. Як наголошують вони, місцеві спецслужби стежать за їхніми інтернет-сторінками, проводять обшуки в будинках та відкривають проти них кримінальні справи.

В анексованому Криму вже укорінився вислів, що якщо ти кримський татарин, то ти екстреміст, а якщо ти кримський татарин, котрий дотримується основ ісламу, то тебе можуть визнати навіть терористом. «Це чорний гумор, але взятий з повсякденної практики», - говорить у розмові з Польським радіо один з лідерів кримських татар Наріман Джелал:

«Більшість кримських татар перебувають під прицілом російських спецслужб. І справді, якщо ти маєш чітку ідентифікацію людини, яка дотримується ісламу, то ці люди мають усі шанси бути оголошеними терористами або бути притягнутими до відповідальності як терористи. У цих людей проводять також обшуки».

Подібні думки висловлюють адвокати, котрі працюють в Криму. Юрист Еміль Курбедінов, який захищає кримських татар, котрих окупаційна влада звинувачує в екстремізмі, звертає увагу, що під прицілом російських спецслужб знаходяться також представники неурядових і громадських організацій та незалежні журналісти. Про репресії проти кримськотатарської громади та громадських діячів написали також у своєму щорічному звіті спостерігачі з організації Amnesty International.

На думку лідера кримськотатарського народу Рафата Чубарова, окупації Криму Росією могло би і не бути, якби була рішуча реакція міжнародного співтовариства на введення до Криму російського війська:

«Якби світ та НАТО були би більш жорсткими до Росії, можливо Росія не перейшла би рубікон. Головне, щоб головні європейські політики справді усвідомлювали той рівень загрози, який зараз реально тяжіє над Європою».

За даними України, в Криму впродовж трьох років окупації через політичні мотиви та внаслідок репресій загинуло 12 людей, безвісти зникли 17, а приблизно 40 арештовані. На порядку денному постійні обшуки та затримання кримських татар. Це цілеспрямована політика залякування, - наголошує Чубаров:

«Таким чином Росія хоче позбутися тих, хто її не приймає. А замість цих людей вона звозить до Криму з Росії своїх етнічних росіян».

За різними даними, на континентальну Україну з Криму за останні три роки виїхало від 35 до 50 тисяч людей.

IAR/PR1/Т.А.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти