Після того, як британці в референдумі 23 червня висловилися за вихід їхньої країни з Європейського Союзу, міністри закордонних справ Франції та Німеччини запропонували зміни в ЄС. У спільному документі підтримали ідею більш згуртованого й рішучого Співтовариства. На думку частини оглядачів, французько-німецькі пропозиції, заміщені на 9-ти сторінках документа, означають плани змінити ЄС у своєрідну супердержаву. Проте, МЗС Німеччини пояснює, що готового плану реформ – немає, це лише внесок у дискусію.
Як оцінюють різні експерти, Берлін уже деякий час готувався до виходу Великої Британії з ЄС, а навіть заохочував британців до такого кроку. Приводом цього стали, зокрема, тісні зв’язки Лондона зі США. Коментатори передбачають, що після «брекзиту» Німеччина стремітиме до потепління взаємин з агресивною у міжнародній політиці Росією.Професор Піотр Вавжик з Інституту європеїстики Варшавського університету вважає такий погляд цілком оправданим, проте, все залежить від внутрішньої ситуації в Німеччині.
– Великою мірою, це залежатиме від того, хто буде при владі, тому що Анґела Меркель – тепер, мабуть, єдиний політик у Федеративній Республіці Німеччина, який підтримує збереження санкцій проти Росії. Я думаю, цього не змінить навіть «брекзит», тому що це справа принципова. (Президент Росії) Владімір Путін або зреалізує те, до чого зобов’язався в Мінську – саме перед Німеччиною, а також Францією. Тоді він може розраховувати на скасування санкцій. Якщо ж цього не зробить, постраждає політичний авторитет і позиція канцлерки Меркель. Тому вона не може собі дозволити на поступки в цій справі.
Відносини Анґели Меркель з Владіміром Путіном зараз охолоджені, проте, у довгостроковій перспективі, оглядачі вважають можливим зближення позицій. На це натискають представники німецької промисловості, для яких Росія є великим ринком збуту і може постачати німецькій економіці необхідну сировину. Багато залежить від німецької канцлерки – вважає професор Піотр Вавжик.
– Немає сумніву, німецька промисловість – за полегшення санкцій або їх скасування. Так само – соціал-демократи і частина Християнсько-демократичного союзу. Саме тому, доки Анґела Меркель при владі і має сильну позицію, – доти санкції будуть збережені. У неї сильна позиція і вона може протистояти вимогам представників німецької промисловості, але також своїх партійних колег та учасників коаліції. Якщо перед виборами наступного року відбудеться зміна канцлера, тоді, справді, може з’явитися проблема затіснення співробітництва, а санкції будуть обходити або їх пом’якшать. Але поки Анґела Меркель на посаді канцлера – як гарант мінської домовленості вона не може дозволити, щоб Владімір Путін легковажив ці постанови. Можна сказати, для неї це справа честі, адже саме вона переконала Путіна підписати домовленості і тепер не може від них відмовитися. Адже це поставило б під сумнів її позицію також у Німеччині.
Дехто визнає французько-німецьку пропозицію змін в ЄС перспективою створення супердержави. Для Польщі й інших країн це неприйнятно – вважає експерт.
– Ця пропозиція неприйнятна ані для таких країн, як Польща, ані, наприклад, для французького суспільства. Адже саме французи відкинули в референдумі конституційний трактат, тобто проект Конституції ЄС, тому він не був введений в дію. А в ньому йшлося про менш тісне співробітництво, ніж тепер запропонували Франція і Німеччина. Коли відбувалося голосування, у французькому суспільстві не було таких євроскептичних голосів, як тепер. Отже, цей документ, у такому вигляді, також не буде схвалений. На політичній сцені Франції провідну роль починає виконувати Народний фронт, у нього реальний шанс здобути владу на виборах наступного року. Такий проект, радше, посилює значення євроскептиків, показує, що політики не прислухаються до голосу суспільства. А суспільства тепер не хочуть глибшої інтеграції. Для політиків важливе те, що планують вони: суспільства повинні пристосуватися до їхніх пропозицій, а не навпаки. Це показує, що в Європі дуже кепські політики.
«Брекзит» показав, що європейські суспільства не хочуть віддати Європейського Союзу в руки брюссельським технократам – звертає увагу європеїст Піотр Вавжик.
– А цей документ щось таке пропонує, навіть – поглиблення таких явищ. Якщо цей проект буде схвалений – залишається питанням часу, коли в якій країні поставлять його під сумнів. Поки він з’явиться, будуть вимоги проведення референдумів у чергових країнах. Наприклад, у Данії уряд залежний від голосів євроскептичної партії, яка також заявляє про бажання вийти з ЄС, як британці. На дострокових виборах в Австрії, мабуть, переможе євроскептична партія, їхній кандидат міг перемогти на президентських виборах. А ще – позиція Народного фронту на виборах у Франції наступного року і подібна ситуація в Голландії – це показує, що євроскептичний рух існує передусім у Західній Європі. Пропонувати там такі вирішення означає збільшувати значення євроскептиків.
Польща хоче створення нового Європейського трактату, тобто договору про Європейський Союз, щоб заново визначити поняття суверенності і залежності між країнами і Брюсселем. Глава польського МЗС Вітольд Ващиковський висловив погляд, що Європейська рада повинна мати більше поноважень, а Європейська комісія – менше. На погляд співрозмовника Польського радіо, така ідея відносно майбутного ЄС більш прийнятна.
– Це більш реалістичний проект, він більше сходиться з відчуттями суспільств – не лише польського, але й західноєвропейських. І в згаданих вище державах, і в Німеччині, і в скандинавських країнах – здобув би більше визнання, ніж французько-німецький проект. Просто, тому, що ці пропозиції, поки що накреслені загально, відповідають очікуванням громадської думки в Європейському Союзі.
Після постанови про «брекзит» усі задумуються, чому британці прийняли таке рішення. З’явилися голоси, що Європейський Союз у своїй політиці навмисне знеохочував Велику Британію залишатися в рядах Співтовариства. Саме цьому служили дії Європейської комісії, хоча б у справі біженців, та політика відносно Польщі. Професор Піотр Вавжик згодний з цим поясненням.
– Так, після проекту, який представили німці і французи, – а він не міг бути створений після рішення про «брекзит», його мусили підготувати раніше, – видно, що це була продумана стратегія європейських лідерів, розраховувана, щоб «випхнути» Велику Британію. На їхню думку, завдяки цьому їм легше буде профорсувати проект змін в ЄС. Але це помилковий підхід, суспільства його не схвалять. Незалежно від усього, відповідальним за результат референдуму є не лише прем’єр-міністр Девід Камерон, але і європейські політики. Отже, те, що Камерон подав у відставку, було відповідальним. Аналогічно повинні поступити голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, голова Європарламенту Мартін Шульц і голова Європейської ради Дональд Туск. У результаті референдуму винною є їхня бездарна політика.
Європеїст з Варшавського університету прогнозує, що різні ідеї відносно майбутнього ЄС повинні зійтися.
– Мабуть, зміни полягатимуть у тому, щоб поєднати ці два проекти в один і фінальний результат матиме спільні риси їх обох. Безперечно, буде більше влади для громадян, більша демократизація в Євросоюзі, без цього ЄС не вистоїть і новий документ про ЄС також не буде введений в дію, зате, будуть наступні рішення про вихід інших країн з Євроспільноти. Але також не є можливим зберегти дотеперішній рівень впливу євросоюзних установ у справах, які їм не належить (як Єврокомісія робила у випадку Польщі). Також необхідним вважаю зменшення бюрократизації євросоюзних установ: щоб в адміністрації працювало набагато менше людей, з набагато нижчими зарплатами. Одним з аргументів євроскептиків, який підтримала громадська думка, була критика факту, що багато чиновників ЄС, не політиків, заробляє більше, ніж британський прем’єр-міністр. Причому, зокрема, з грошей британських платників податків. Це немислимо.
На думку польського європеїства, Польща може відіграти значущу роль в ЄС.
– Польща, після виходу Великої Британії з Європейського Союзу, є найбільшою країною, яка представляє тверезий напрямок серед країн ЄС. У зв’яку з чим, нам припадає роль лідера цього – в лапках – табору європейських реалістів. Тому, чим швидше з’явиться конкретний польський проект – тим краще. Він мусить з’явитися, бо саме ми тепер повинні представити пропозиції, які вийдуть назустріч очікуванням британського суспільства. Нам треба старатися від імені групи країн, яка нас підтримуватиме. На зустріч, яку скликав глава МЗС, прибуло сім лідерів і, на мою думку, це великий успіх міністра Ващиковського, що вони захотіли підтримати нашу поки що загальну концепцію. А тепер треба переконати інших партнерів. Мабуть, з усіма не вийде, від деяких пропозицій треба відмовитися, але, я думаю, ми маємо шанс стати країною, яка задаватиме тон європейській політиці, поряд із Францією та Німеччиною.
Гостем Польського радіо був професор Піотр Вавжик з Інституту європеїстики Варшавського університету.
RP/Н.Б.