Європейським Союзом лихоманить серія криз. Під питанням саме існування Спільноти. Брюссель зіштовхнувся із загрозами можливого виходу Великобританії та Греції, посиленням російського тиску та поглибленням міграційної кризи.
Крім того, серед громадян Європейського Союзу зростають євроскептичні настрої. Це підтверджують результати опитувань. Все більшу підтримку здобувають політичні сили, які ставлять під сумнів форму та саме існування Спільноти. «В останні роки ЄС є формуванням, що змушене гасити локальні пожежі», – говорить викладач університету ім. Лазарського, др. Спасімір Домарадзький.
«Спроможність вирішення криз Європейським Союзом вичерпала себе. Якби проблеми, що нагромаджувалися від моменту великого розширення Спільноти в 2004 році, вдалося вирішити раніше, то нині можна би було думати про інші форми виходу з сучасних криз», – відзначає Спасімір Домарадзький.
Політолог додає до існуючих криз диспропорцію між новими і старими членами ЄС, а також не провальне впровадження Лісабонської угоди, яка у багатьох значеннях залишається радше нереалізованим бажанням, ніж практичним документом, що може допомогти у боротьбі із сучасними загрозами в Спільноті.
«Якщо до цього додати кризи і конфлікти, які з’явилися останнім часом: це фінансова криза, викликана економічною ситуацією в Греції, повне фіаско Європейської політики сусідства, ситуація в Україні, все більш самовпевнена поведінка Росії, перешкоджання у створенні енергетичного союзу та співпраця із окремими країнами поза ідеєю європейської інтеграції, то в такій ситуації міграційна криза стає ще одним цвяхом у домовину ЄС», – вважає експерт.
Спасімір Домарадзький переконаний, що в Об’єднаній Європі бракує нині політиків із розумінням того, у якому напрямку слід провадити європейську інтеграцію.
«Сучасні політики – це видатні технократи, які зосереджуються виключно на функціонуванні вже створених структур. Однак при цьому вони ігнорують проблеми, які знаходяться в самому серці інтеграції. Кожне дрібне питання, що ігнорується у такій складній структурі, якою є ЄС, поволі перетворюється у вид раку. Не кожен рак є смертельним, але хвороба поволі руйнує тіло», – відзначив викладач університету ім. Лазарського.
На думку Домарадзького, ЄС має повернутися до коріння європейської інтеграції, аби зрозуміти, чому країни-члени Спільноти залишаються все ще разом – адже для одних країн, як Великобританії, Франції і Німеччини – причини можуть бути одні, а, для Польщі та тих країн, які приєдналися до Спільноти в 2004 році, зовсім інші.
Політолог зауважує, що негативною рисою більшості політичних лідерів нині є те, що вони часто відходять від основ демократії.
«Політик має передусім дивитися на те, якими є суспільні настрої і брати їх до уваги. А ми маємо справу з такими політичними наставниками, які починають говорити державі і суспільству, як має виглядати реальний стан речей. Пані Меркель допустилась саме цієї помилки, пропонуючи власні рішення, не консультуючись з іншими політиками», – наголосив Домарадзький.
Експерт переконаний, що слід шукати іншу модель співпраці між державами. За його словами, багатьом країнам була вигідною німецька домінація, але нині ця домінація відходить на задній план, бо Берлін допустився кількох серйозних помилок, які певним чином «дискваліфікують» Берлін з ролі лідера.
Вирішенням міграційної кризи в Європі 7 березня займеться саміт Європейського Союзу. За інформацією з Брюсселя, ініціатором зустрічі є канцлер Німеччини Анґела Меркель. «Через кілька днів після того на терені трьох німецьких земель пройдуть вибори, а тому правлячій коаліції потрібен чіткий сигнал про те, що Німеччина далі залишається лідером», – наголошує проф. Пйотр Мадайчик з Політологічного інституту Польської академії наук.
«До цього часу ми могли лиш припускати, якою є політична ситуація в Німеччині. Одні говорили, що країна дуже дестабілізована, інші – навпаки. Після виборів ми одержимо відповідь на це. Помітне посилення правих політичних націоналістичних сил Німеччини, але воно не настільки значне, аби створити загрозу правлячій коаліції», – наголосив Пйотр Мадайчик.
Політолог додає, що Німеччина стала нині «самотньою» у питанні міграційної кризи, адже країни, які раніше вважалися найближчими союзниками Берліна, змінили свою політику, повернувши контроль на внутрішніх кордонах і змінивши підхід до питання релокації біженців, як, наприклад, Австрія, котра ввела додаткові ліміти на мігрантів.
Тим часом, Єврокомісія все більше тисне на країни Спільноти. Комісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос застеріг, що ЄС має 10 днів, аби вирішити проблему з потоком мігрантів до Європи. Під час останньої зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС було вирішено, що для цього слід поглибити співпрацю з Туреччиною.
«Упродовж найближчих 10 днів ми повинні отримати виразні результати наших дій. Інакше існує ризик, що уся система перестане діяти. Усі ми несемо відповідальність за посилення наших зусиль та впровадження спільних узгоджених рішень. Часу не некоординовані рішення немає», – наголосив він.
Водночас польська прем’єр-міністр Беата Шидло зазначає, що Польща не прийняла і радше вже не прийме цьогоріч іммігрантів. Як пояснила вона в ефірі одного із польських телеканалів, таке рішення прийняте з огляду на безпеку. Водночас вона запевнила, що Варшава дотримається взятих на себе минулорічних зобов’язань.
«Ми заявили, що цього року можемо прийняти близько 500 осіб, бо вважаємо, що ми в стані забезпечити як цих людей, так і безпеку полякам. На даний час ми не прийняли жодного мігранта і у найближчий час, напевно, не приймемо. Ми можемо прийняти таке рішення, але ми хочемо мати також право вирішувати і давати оцінку тому, чи ті особи можуть гарантувати безпеку польським громадянам і чи вони хочуть їх прийняти», – наголосила Беата Шидло.
Польська глава уряду не виключає проведення в Польщі референдуму на цю тему. Тим паче, на думку Беати Шидло, не лише Польща нині не готова приймати біженців.
«Можливо, слід запитати поляків також про те, чи повинні ми приймати мігрантів. Моя позиція на сьогоднішній день така – ми не готові, Європа не готова. Чергові саміти, які часто проходять у цій справі, не вносять нічого нового і нічого не вирішують», – запевнила вона.
Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло додала, що найкращим вирішенням проблеми масової імміграції була б підтримка для держав, з яких ці люди втікають до Європи.
IAR/PR24/Т.А.