Logo Polskiego Radia
Print

Польща на міжнародних форумах: Мюнхен і Прага

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 16.02.2016 16:12
  • Мюнхен і Вишеградська четвірка.mp3
Мюнхенська конференція безпеки – місце діалогу, тут не приймають конкретних рішень. Країни Вишеградської четвірки проявляють єдність у справі міграційної кризи
Голови урядів Польщі Беата Шидло, Угорщини Віктор Орбан, Чехії Богуслав Соботка та Словаччини Роберт Фіцо під час саміту Вишеградської групи у Празі, 15 лютого 2016 р.Голови урядів Польщі Беата Шидло, Угорщини Віктор Орбан, Чехії Богуслав Соботка та Словаччини Роберт Фіцо під час саміту Вишеградської групи у Празі, 15 лютого 2016 р.PAP/Radek Pietruszka

12–14 лютого у Мюнхені тривала конференція, присвячена питанням безпеки. Серед головних проблем, які порушено, – Сирія, міграційна криза та безпека Європи. Про ситуацію України висловився, зокрема, держсекретар США Джон Керрі, який засудив Росію за її агресію в Україні та Сирії.

У суботніх переговорах на тему НАТО і політики безпеки взяв участь президент Польщі Анджей Дуда. Польський очільник, зокрема, прокоментував заяву російського прем’єр-міністра Дмітрія Мєдвєдєва, нібито Захід є відповідальним за «нову холодну війну» з Росією. У відповідь на ці слова, президент Польщі зазначив: «Кажучи про повернення до холодної війни, Росія має на увазі свої дії».

При нагоді мюнхенської конференції, президент Анджей Дуда запевнив, що Польща хоче мати добрі взаємини з усіма сусідами, проте, вони повинні спиратися на партнерство і повагу. Як приклад проблем у контактах з Німеччиною, польський очільник назвав проект газогону Nord Stream-2. Його створення може негативно вплинути на енергетичну безпеку Польщі та інших держав регіону, зокрема Словаччини та України, – сказав президент Анджей Дуда. Експертка Інституту публічних справ Аґнєшка Лада позитивно оцінює цю заяву польського державного керівника.

– Дуже добре, що президент Дуда був у Мюнхені, що чітко сказав, як Польща дивиться на Nord Stream-2, і що сказав це в Німеччині. Це якась рівновага до дуже проросійських голосів та заяв, які підтримують цей газогін. Безперечно, в Німеччині треба це пояснювати, хоча б тому, щоб підтримувати тих, чия позиція подібна до польської.

Томаш Смура з Фонду імені Казімєжа Пуласького звернув увагу, що мюнхенська конференція – це форум діалогу, на якому можна оприлюднити свої позиції, обмінятися думками. Але метою не є досягнення конкретних вирішень.

– Це більше форум діалогу. Лозунг цієї конференції – «Мир шляхом діалогу». У ній більше йдеться про те, щоб представити свою позицію. У Мюнхені збирається звичайно від трьохсот до шестисот найважливіших політиків, експертів, спеціалістів, чиновників, які займаються в Європі питанням безпеки. Все для того, щоб заявити про свою позицію і переконати себе взаємно, щоб краще розумітися.

Під час мюнхенської конференції зустрілися президенти Польщі та України Анджей Дуда і Петро Порошенко, а також очільники дипломатії обох країн. Узгоджено, що в березні відбудеться засідання президентського консультаційного комітету з питань відносин між Польщею та Україною.

Мюнхенська конференція безпеки закінчилася 14 лютого, а 15 лютого на позачерговому саміті зустрілися прем’єр-міністри країн Вишеградської четвірки, тобто Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини, щоб обговорити питання міграційної кризи та британські пропозиції відносно реформи Європейського Союзу.

Польська прем’єрка Беата Шидло після зустрічі глав урядів у Празі прокоментувала, що у вирішенні проблеми міграції Європі потрібно здорового глузду та спільних дій, бо ця криза є проблемою нас усіх. Вишеградські країни неприхильно ставляться до системи приділення Євросоюзом визначеної кількості біженців, так званих квот, яких мали б прийняти окремі країни. Зате, пропонують більший контроль над міграцією на зовнішіх кордонах Євроспільноти.

Експерт варшавського Осередку східних студій доктор Матеуш Ґняздовський вважає, що головним приводом розходження між Німеччиною та країнами Центральної Європи є приділення обов’язкової кількості біженців. Всі інші дії з метою врегулювання цієї кризи здобули повну підтримку вишеградських країн і вони готові взяти в них участь.

– Підготування до цього саміту принесли чимало контроверсій, розмови на тему німецького демаршу, запитання про те, в чому полягатимуть вишерадські пропозиції відносно вирішення мігрантської кризи. Кажучи про здоровий глузд, варто навести слова чеського прем’єр-міністра Богуслава Соботки: Вишеградська група має говорити вголос те, про що іноді західні держави не хочуть чи бояться говорити через політкоректність, яка досі обмежувала рішення багатьох європейських країн.

Те, що боялися сказати інші, сказав, наприкад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Причому, останні місяці показали, що деякі вирішення були необхідними, особливо реакції на збільшення потоку мігрантів – відзначає експерт.

– У нашому регіоні з’явилося багато ініціатив, які повинні надалі братися до уваги як комплементарні до євросоюзних вирішень. Зокрема, вони стосуються співпраці з Туреччиною та Грецією у врегулюванні кризи. Поки що, хвиля біженців стабілізувалася на рівні, приблизно двох тисяч осіб на день, які перетинають грецько-македонський кордон. Але слід брати до уваги, що коли настане потепління, ця кількість зросте. Нам треба підготуватися, щоб знову не дійшло до краху. Вишеградська четвірка закликає – в рамках спільного вирішення кризи – надати додаткову допомогу країнам Західних Балкан, особливо Македонії. Контроверсії виникли через спосіб формулювання цього проекту. Запитання Німеччини про плани вишеградських країн було сприйняте як вотум недовіри.

На думку експертки Польського інституту міжнародних справ Аніти Соб’як, в умовах гострої проблеми з міграцією, роль Вишеградської четвірки дещо зросла.

– Безперечно, завдяки проблемі міграційної кризи Вишеградська група стала краще помітною. У цій справі позиції її членів є подібними. Але є питанням, якою мірою вишеградським країнам вдасться передати цю спільну думку на європейській арені.

Польська експертка відзначає, що позиція відносно приділення числа мігрантів, яких мають прийняти окремі країни, показала єдність Вишеградської четвірки. Інше питання – чи це вплинуло позитивно на імідж цієї групи в Європейському Союзі.

– Проте, коли глянути в ширшому контексті, треба визнати, що пропозиція приділення обов’язкової кількості мігрантів – не принесла успіху. Це довело до суперечок між країнами Європейського Союзу та Брюсселем. Але також досі не видно жодних конкретних результатів. Наскільки мені відомо, на початку лютого релоковано півтисячі мігрантів – зі ста шістдесяти тисяч. Це показало, що насилу не можна профорсувати жодних вирішень. Хоч необхідно негайно знайти вихід, то, якщо більшість держав є проти, політична ціна була б надто високою.

Прем’єр-міністри Вишеградської четвірки схвалили Празьку декларацію. Підписанти документа з нагоди 25-річчя створення Вишеградської групи закликають до укріплення Європи та остерігають перед загрозою поділів на нашому континенті.

IAR/Jedynka/PR24/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти