Logo Polskiego Radia
Print

Чехи обирають президента

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 11.01.2013 14:55
  • Чехи обирають президента
Від 14-ї години у п’ятницю до 14-ї години в суботу чехи перший раз в історії обиратимуть президента прямим голосуванням. За посаду уряд голови держави змагаються 3 кандидатки та 6 кандидатів
Один з фаворитів кампанії, екс-прем'єр Мілош Земан, дебатує з художником Владіміром Францем, теж кандидатом у президенти Чехії, Прага, 10 січня 2013 рокуОдин з фаворитів кампанії, екс-прем'єр Мілош Земан, дебатує з художником Владіміром Францем, теж кандидатом у президенти Чехії, Прага, 10 січня 2013 рокуPAP /EPA /FILIP SINGER

З часу утворення незалежної Чеської Республіки у 1993 році країною керували лише два президенти – відомий всьому світові дисидент та інтелектуал Вацлав Гавел, а після нього, з 2003-го року, економіст-євроскептик Вацлав Клаус. Обидвох на посаду обрав двопалатний чеський парламент. Невдовзі чехи матимуть нового президента, тільки обиратимуть його вже самі – на прямих виборах. У країні право голосу мають понад 8 мільйонів громадян.

Дню перед голосуванням передували дебати всіх учасників виборчих перегонів. Розповідає кореспондент Польського Радіо у Празі Павел Шукала:

- Ввечері 10 січня Чеське громадське телебачення організувало супердебати за участі всіх 9 кандидатів. Наживо в залі за дебатами спостерігало близько тисячі осіб. Це мав бути телевізійний хіт, а виявилася телепоразка: зі 130 хвилин програми кандидати говорили лише 72, решту забрав для себе ведучий-нарцис, який до того ж часто перебивав учасників. Обговорювалися питання сумнівної актуальності: чи президент повинен їздити «шкодою» і чи має любити кнедлики. Тому публіка якось не була особливо захоплена. Але 69% чехів задекларувало, що візьмуть участь у голосуванні.

Як стверджує Павел Шукала, ця кампанія відрізнялася від сценаріїв парламентських виборів, до яких чехи вже звикли:

- Кандидати перед першим туром виборів зробили ставку передусім на безпосередні контакти з людьми. Їх презентація відбувалися на терені всієї Чехії. У порівнянні з парламентськими виборами, звучало менше агресивних реплік на адресу один одного, натомість кандидати сконцентрувалися на найбільшій чеській проблемі – корупції.

Учасники
Учасники передвиборчих дебатів, Прага, 10 січня 2013 року / PAP /EPA /FILIP SINGER

Чому виникла потреба змінити процедуру виборів – розповідає Якуб Ґрошковський з Центру східних досліджень з Варшави:

- Ідея, аби президента в Чехії обирав не парламент, а всі громадяни, побутувала у середовищі політичних еліт протягом 90-х років. Пізніше державні діячі кілька разів зверталися до неї. Ще перший президент Чехословаччини, одразу по Оксамитовій революції, мав шанс бути обраним на загальних виборах. Але тоді такий сценарій відкинули. Пізніше все залежало від того, чи провідні політичні партії зможуть домовитися про внесення змін до Конституції, а це вдалося зробити тільки нещодавно. Але переговори де-факто тривали з 1989 року.

Незважаючи на настанову суспільства обирати голову держави безпосередньо, для запровадження цієї зміни знадобилося понад 20 років:

- Протягом цих років тривали дебати над компетенціями президента. Це були довгі дискусії, але врешті-решт повноваження президента залишилися без змін. Президент, згідно з чеською Конституцією, має доволі слабку позицію. Наприклад, він не має законотворчої ініціативи. Він може накласти вето на закон, але не може пропонувати власних варіантів. Це теж залежало від того, чи актуальна правляча партія уявляла когось зі своїх лідерів у президентському кріслі. Бо набагато легше домовитися з членами палати представників та Сенату, ніж провести загальнонаціональну кампанію. Отже, раніше те, хто стане президентом, було питанням переговорів між партійними лідерами. Звісно, треба було переконувати депутатів парламенту, що неодноразово призводило до підозр у корупції. Тепер обирати будуть самі громадяни, і дискусія щодо порядності кандидатів перейшла у площину фінансування їх виборчих кампаній.

У першому турі стартують дев’ять кандидатів, але оглядачі вважають, що реальні шанси мають тільки двоє:

- Дуже швидко під час кампанії виділився дует лідерів. Якщо не станеться жодної несподіванки, то до другого туру виборів потраплять колишні прем’єри країни. Це Мілош Земан, колишній шеф соціал-демократів, який вийшов на політичну пенсію, але увесь час був активним коментатором ситуації в країні. Парадоксально, але з теперішнім керівництвом Соціал-демократичної партії він перебуває не в найкращих стосунках. Вони виставили власного кандидата, але він має низький рейтинг. Земан, без сумнівів, є харизматичною людиною, але має доволі сильний протестний електорат. Він сварився з журналістами, ображав людей, цинічно жартував. Другий кандидат це Ян Фішер, він був прем’єром в так званому «кабінеті експертів» під час чеського головування в Раді ЄС. Відходячи з посади він декларував, що залишає політику, але очевидно вирішив, що його підтримка як прем’єра може гарантувати й президентське крісло. Фішер це чиновник, а не політик. Він працював у статистичному управлінні та ЄБРР. Під час його прем’єрства було підписано кілька непрозорих умов з приватними фірмами, після чого його уряд звинувачували у корупції.

Ян
Ян Фішер, другий фаворит виборчих перегонів / PAP /EPA /FILIP SINGER

У тому, що другий тур виборів обов’язково буде, не сумнівається Даріуш Калан з Польського інституту міжнародних справ. Адже чехи останніми роками втомилися від політики:

- Прошу звернути увагу: лідери передвиборчих рейтингів це або безпартійні політики, як то Ян Фішер, або ті, хто вже багато років знаходиться на узбіччі політичного життя, як Мілош Земан.

Аналітик говорить, що на преференції виборців вплинули економічна криза, антиєвроінтеграційна політика Вацлава Клауса, а також остання амністія, оголошена 1 січня, яку дуже неоднозначно сприйняло чеське суспільство. Теперішній президент Клаус, зокрема, амністував людей, яких осудили за економічні злочини, і чиї процеси тягнулися роками:

- Президент Клаус оголосив масову амністію, що саме по собі не викликає критики. Його попередник Вацлав Гавел теж проголошував амністії, і більш масштабні. Тільки Гавел це зробив на початку своєї каденції, а Клаус – наприкінці. Парадоксально, але ця амністія може збільшити явку виборців – чехи ще більше хотітимуть сказати гучне «ні» політичним елітам, використовуючи для цього бюлетені та урни для голосування.

Даріуш Калан передбачає, що новий президент Чехії – чи це буде Фішер, чи Земан – вже не гратиме роль такого євроскептика, яку обрав Вацлав Клаус. Останній день його перебування на Празькому граді мине 7 березня. Додамо, що за крісло президента Чехії змагаються також теперішній міністр закордонних справ країни Карел Шварценберг та художник й любитель татуажу Владімір Франц. Другий тур виборів, у разі потреби, пройде за два тижні.

RP/IAR/О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти