Російська Федерація продовжує робити несподіванки сусідам своїми політизованими проектами, які спрямовані на збереження впливів на пострадянському просторі. Після Північного потоку (Nord Stream) Балтійським морем Москва взялася за втілення у життя ще дорожчого проекту Південний потік (South Stream), проте сьогодні змушена його залишити. І все це заради того, щоб обійти Україну і залишити свою західну сусідку залежною від Москви.
Колись східні сусіди боролися з українцями голодоморами, а тепер газовими, обхідними потоками. Після втілення у життя Північного газового потоку до Німеччини, росіяни почали підготовку до проведення операції під гаслом Південний потік, щоб трубопроводом South Stream, оминаючи газотранспортні мережі Польщі, України та Білорусі транспортувати російський газ через Чорне море і Балкани до Європи. Але, днями Москва оголосила, що відмовляється від проекту, бо не змогла домовитися з транзитними країнами.
Експерти паливної галузі вже раніше сумнівалися у цьому дуже дорогому проекті. Серед них і Ярослав Цьвєк-Карпович з Польського інституту міжнародних справ:
- У нинішній економічній ситуації, в якій опинилася Росія, тобто потреби великих інвестицій в поклади нафти і газу, аби їх загосподарювати, у неї вже немає грошей на те, щоб інвестувати у серйозні транзитні проекти. Газопровід Nord Stream, який недавно відкрито, - це дуже дорогий газогін, а російський газ, який постачається до Європи, також дуже дорогий і росіяни не постачають його все більше й більше, а навпаки, - все менше й менше. Це означає, що існує високий ризик того, що труба, яка проходить дном Балтійського моря, буде дуже коштовною і навіть нерентабельною для росіян. Будівництво цього трубопроводу здебільшого мотивовано геополітичними чинниками. Так, як і з трубопровідом South Stream, - каже Цьвєк-Карповіч.
«Тому умови для того, щоб так швидко було реалізовано плани з будівництва South Stream, як і з Nord Stream вже інші, ніж це було кілька років тому», - продовжує польський експерт у розмові з порталом Newseria:
- Росії буде тяжче знайти гроші на цей проект чи також зацікавити потенційних покупців з Європи. А це були б радше отримувачі з Південної Європи, тих країн, які також змагаються з серйозними фінансовими проблемами.
Можливо, що як і у випадку з багатьма іншими намірами, тут також не дійде до офіційної відмови від цього газового проекту, просто його реалізація зупиниться на різних спільних заявах, меморандумах, а до етапу реалізації South Stream вже не дійде. Це найбільш правдоподібний сценарій, - каже Цьвєк-Карповіч. Подібну долю експерти передрікають і Євросоюзному газопроводу Nabucco, про що говориться вже років з десять. Ярослав Цьвєк-Карповіч і цей проект, що передбачає постачання газу до країн Центрально-Східної Європи з Ірану, Азербайджану та Туреччини, вважає занадто коштовним, на який немає фондів ЄС. Але, повернімося до South Stream.
Керівник сенатської комісії закордонних справ Влодзімєж Цімошевич каже, що Росія все більше усвідомлює зміни, які відбуваються на ринку енергетичної сировини. «Ґазпром тому затримав підготовку до будівництва газогону через Балкани, бо Москва бачить загрозу з боку американського газу зі сланців», - вважає Влодзімєж Цімошевич:
- Мені здається, що тут вже, все ж таки, видно, що є мислення про певну перспективу. Не йдеться лише про несподівані фінансові клопоти Росії, але також про усвідомлення того, як сильно зміниться ситуація на газовому ринку Європи протягом найближчих двох-трьох років, у зв’язку з початком експорту скрапленого газу зі Сполучених Штатів Америки. Певно усе це й привело до висновку, що ця інвестиція буде нерентабельна, - каже Влодзімєж Цімошевіч.
Керівник сенатської комісії закордонних справ додав, що вплив на рішення про закриття проекту Південний потік мали також санкції, які вдарили у Ґазпром і його можливості отримання кредитів на Заході. Росія ж, пояснює, що затримання інвестиції, що варта 36 мільярдів євро, викликано відсутністю згоди Болгарії на прокладення труби через її територію на тих умовах, що пропонує Москва. Замість цього, Росія хоче тепер будувати газогін через Туреччину до кордону з Грецією.
Європейська Комісія хоче вияснити з Росією справу South Stream. Москва хоча й відмовилися від проекту, але офіційно не повідомила про це країни, які долучилися до цього проекту. Міністри Австрії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії та Словенії розмовляли про це у вівторок в Брюсселі. Комісія вимагає від підписантів угоди з Росією дотримання євросоюзного права, гарантій доступу до трубопроводу євросоюзним фірмам і прозорого визначення тарифів.
Впливовий німецький щоденник Frankfurter Allgemeine Zeitung висловився 10 грудня за остаточну відмову Заходу від намагання реанімації будівництва Південного потоку, оскільки це був російський політичний проект, спрямований проти України.
«Трубопровід South Stream з самого початку був не економічним проектом, а політичним», - пише автор коментаря. На думку видання, російська сторона таким чином хотіла реалізувати дві мети. По-перше, «обійти Україну, аби мінімалізувати її значення як транзитної країни для експорту російського газу до Європейського Союзу». Це дозволило б перетворити взаємну російсько-українську залежність в односторонню залежність Києва від Москви. По-друге, Кремль хотів торпедувати намагання Євросоюзу забезпечити постачання для себе газу з району Каспійського моря, оминаючи Росію, аби не допустити до зменшення залежності Європи від російського газу.
Frankfurter Allgemeine Zeitung називає незрозумілим поведінку німецького міністра економіки Зіґмара Ґабріеля, який висловив жаль з приводу фіаско проекту, адже Ґабріель має надію, що Росія повернеться до будівництва South Stream. Якщо стосунки між Росією, Україною та ЄС поліпшаться настільки, що можна буде повернутися до розмов про газопровід, то замість повертатися до South Stream, корисніше буде модернізувати вже існуючі сполучення між Росією та Західною Європою, що проходять через Україну, - читаємо у німецькому виданні.
IAR/В.П.