Болгарія призупинила початок будівництва Південного потоку. Труба, яка через Чорне море має поєднати Росію з країнами ЄС – це один зі стратегічних проектів Москви в енергетичному секторі. Про припинення будівництва газопроводу звернулася до країн-членів ЄС Європейська Комісія, яка сигналізує, що російська сторона не дотримується норм, що обов’язують у ЄС. Питання викликає, зокрема, процедура визначення інвестора (це російська компанія «Сройтрансгаз»). Єврокомісія зголосила зауваження щодо болгарсько-російської угоди, яка надає перевагу саме фірмам болгарським і російським. До часу закінчення переговорів Болгарії і Єврокомісії також і Сербія буде примушена відкласти початок будівництва Південного потоку. Справу коментує для нас експерт з питань енергетики з Інституту Собєського Томаш Хмаль.
Т.Х.: Було б добре, якби відбулося призупинення будівництва Південного газопроводу, і якби Болгарія та Сербія не змінювали своїх рішень в залежності від того, хто якраз на них тисне, чи який візит на даний час відбувається. Важливо, щоб Болгарія ставилася до себе, як до серйозного члена ЄС, і виконувала рекомендації Європейської Комісії. Проект Південного потоку не є пріоритетним проектом ЄС. Євросоюз вже давніше розглядав проект Набукко, небагато із цього вийшло, але я думаю, варто було б до нього повернутися. Не без значення є також кризова ситуація в Україні, та факт, що дійсно, Болгарія може стати однією з більших жертв цієї кризи. Болгарія повинна керуватися інтересом Євроспільноти а не своїм власним в першу чергу.
Для Росії це означає зокрема фінансові збитки, які можуть з’явитися у результаті припинення чи відмови від будівництва газопроводу, але також удар в її імідж.
Т.Х.: Напевно, якщо дивитися на справу з точки зору Росії - це велика поразка, хоч треба пам’ятати, що такого типу поразки були й у випадку Північного газопроводу. Ми пам’ятаємо дискусії екологів, Швеція та Фінляндія зголошували свої сумніви, а все таки - проект створено, і думаю, Росія так просто не піддасться. Натомість ЄС має думати про збільшення своєї енергетичної незалежності, треба знайти інші напрямки постачання газу, ніж російський.
Отже, як Ви думаєте, яке майбутнє Південного потоку?
Т.Х.: Час покаже, чи згодом проект Південного потоку знову повернеться. Я бажав би, щоб ми дещо по-іншому будували свою енергетичну політику, шукали інших напрямів. Український приклад: 268,5 долара за тисячу кубометрів газу показав, що існує потенціал переговорів щодо ціни на газ, і теоретично вся Європа могла б купувати газ за такою ціною. А що стосується продукції газу, його постачання – треба шукати альтернативних джерел, збільшувати свій видобуток, не ображатися на сланцевий газ – шукати інших можливостей, а не бездумно будувати черговий газопровід, яким газ ітиме від одного постачальника.
Гостем нашої передачі був експерт з енергетичних питань Томаш Хмаль.
Л.І.