Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,16 PLN
1 USD – 3,39 PLN
1 UAH – 0,21 PLN
Газета «Puls Biznesu» пише, що польські інвестори знову починають цікавитися українськими компаніями. Від часу, коли в Києві спалахнули протести, українські компанії зазнавали негараздів. Тепер першою вийшла з цього стану компанія «Кернель» (Kernel Holding SA). Передусім завдяки ній вартість індексу WIG-Ukraine на Варшавській фондовій біржі від минулого вівторка зросла майже на 17 відсотків. Але також завдяки компаніям «Мілкіленд» та «Астарта».
«Зміна курсу українських фірм на варшавській біржі – це результат створення нового уряду і його декларації вводити проринкові реформи. Щоб тенденція зростання могла бути збережена, необхідно швидко й ефективно ці зміни вводити», – переконує економіст Адам Мілєвич (ING Securities). «Ми віримо, що декларації київського уряду у справі зміни закону, який стосується сільськогосподарської галузі, у тому числі антикорупційні вирішення, швидко й справно були введені, хоч не обійдеться без перешкод», – вважає інший економіст, Якуб Шкопек (mBank).
Для компаній, які більшість товарів продають в Україні, дуже некорисним стало знецінення гривні – відзначає «Puls Biznesu». Проте, аналітики прогнозують добрі результати українських компаній у 4-му кварталі. Цьому сприяє добрий врожай зернових і високі ціни на них у світі.
«Puls Biznesu» також звертає увагу, що полякам далеко до західних зарплат. Пересічна платня – це 3900 злотих (936 євро), а в Німеччині і Великій Британії – 3360 євро. Рапорт про зарплати опублікувала Організація підприємців і роботодавців. Згідно з цим документом, зберігається різниця між заробітною платою у публічному і приватному секторах, хоч у другому платня зростає швидше. Найкраще платять у галузі технологій IT – 6000 злотих (1440 євро). Далі – телекомунікація і банки. Найменше зароблять працівники культури і мистецтва – 3 тисячі злотих (720 євро). Середня платня в Польщі – це, за даними Головного статистичного управління, 3650 злотих (876 євро), а мінімальна – 1680 злотих брутто (403 євро). Коли відняти соціальне і медичне страхування й податки, виходить 1237,2 злотого (318 євро).
Газета «Rzeczpospolita» пише: «Фірмам потрібні нові ринки». Зростаюча конкуренція на ринках Європейського Союзу і зменшення попиту на Сході примушують польських експортерів диверсифікувати напрямки продажу. Як читаємо, важливо показувати за кордоном не лише відомі польські особливості, як харчові продукти, але й послуги з галузі новітніх технологій.
Найбільшим адресатом польських товарів є Німеччина (займає одну четверту експорту), країни Єврозони (наступна чверть польського експорту) та інші європейські країни (третя четвертина). Останню чверть можна поділити на три частини: Центрально-Східна Європа (Росія, Білорусь, Україна), інші високорозвинуті країни (зокрема, США, Канада, Японія) та ринки, які розвиваються.
Н.Б.