Двері до польського ринку праці не відчинені навстіж, а лише привідкриті. Цією нагодою все частіше користуються українці. Скрутна економічна ситуація в Україні впливає на те, що громадяни здебільшого Західної України частіше виїжджають на заробітки за кордон, в тому й до Польщі. Для декого з українців праця в Польщі – це шанс на кращий заробіток. У першій половині цього року у Польщі працювали майже 183 тисячі українців, 3 тисячі 700 молдован, 2 тисячі 300 білорусів, тисяча сто – грузинів.
Польські роботодавці особливо охоче запрошують тих українців, які хочуть заробити на сезонних роботах, це наприклад, збирання овочів та фруктів. Під час сезону (з лютого по жовтень) у садах, городах чи у виробничих фірмах особливо східної Польщі можна часто почути українську мову. Люди працюють і на простих роботах і часто займають робочі місця, що вимагають профільної освіти.
Заступник директора Департаменту ринку праці Міністерства праці та соціальної політики Маґдалєна Свеклєй:
– Ми, звичайно ж, намагаємося заохочувати до роботи у Польщі людей з освітою. Зокрема, тих, хто навчався у Польщі, такі особи мають вільний доступ до польського ринку праці, тобто вони не потребують дозволів на роботу, – каже Маґдалена Свеклєй.
Безробітття в Польщі складає 12%, в місцевих бюро з працевлаштевання висять оголошення про працю, але майже ніхто не звертає на них уваги:
– Важко доїжджати, малі ставки за годину роботи і малі місячні зарплати, – каже безробітна полька.
А тим часом, польські фірми, кооперативи, аграрні господарства потребують нових працівників і, перш за все, з України. Директор відділу розвитку ринків, прес-секретар біржової фірми «Work Service» Кшиштоф Інґльот:
– Багато роботодавців ще до того, як ситуація з міграцією з України посилиться, вже звертаються до нас з проханнями знайти їм працівників з України, – каже Кшиштоф Інґльот.
Здебільшого вони шукають сезонних працівників для збирання овочів та фруктів, або, наприклад, для праці у будівельних фірмах.
Випускниця львівського вишу, анестезіолог Наталя Влашинович в одній з тепередач ПТБ стала прикладом того, що у Польщі громадяни України можуть знайти добре оплачувану роботу у престижному місці, хоча й домагалася цього Наталя кілька років:
– Треба було відпрацювати післядипломний стаж і підтвердити спеціалізацію на принципах волонтаріату, – каже Наталя Влашинович.
А ось Марія, вона вже кілька років працює у Польщі оператором машини, що пакує таблетки. Щодня по вісім годин роботи у галасі, та, незважаючи на це, роботою Марія задоволена, – зізнається вона про це телеканалу TVN24:
– Я дуже задоволена працею, робота легка і приємна, – каже Марія.
Колезі Марії – Ользі – також така робота й зарплата пасує:
– Інформацію про заробіток я Вам не можу надати, але, якщо мені тут подобається, то це означає, що платня добра, – каже Ольга.
Пані Катерина працює в Агентстві посередників праці, вона каже, що українці, яких серед інших іноземців у Польщі найбільше, охоче обирають країну над Віслою, бо це близько і польська мова для них не проблема:
– Ми у будівництві маємо роботу для арматурщиків, зварювальників, слюсарів, теслів... А жінкам також пропонуємо працювати опікунками, прибиральницями, – каже Катерина.
Алєксандра Вєльґос з Об’єднання садівників Польщі, яка допомагає рільникам працевлаштовувати людей, які приїжджають зі сходу, каже що зацікавленість українців роботою в Польщі, справді зростає.
У Ґруєцькому повіті (Мазовєцьке воєводство), де найбільші сади, минулого року до серпня було 20 тисяч робочих заявок (здебільшого йшлося про українців). Цього ж року їх було вже понад 27 тисяч. Алєксандра Вєльґос нагадує – українці на збиранні фруктів можуть заробити навіть 3 тисячі злотих – майже тисячу доларів, середня ж ставка – майже 2 тисячі злотих, що в чотири рази більше, ніж в Україні.
Загалом, у Польщі легально працює 200 тисяч іноземців: українці, китайці, в’єтнамці, білоруси та індійці. Але, як наголошують польські урядовці, країна над Віслою потребує також добрих фахівців.
Заступник міністра праці Яцек Менціна переконаний, що українців необхідно заохочувати до навчання у Польщі:
– Це, так насправді, саме та модель, коли після закінчення навчання, можна залишатися тут і підтримувати різні сектори економіки, – каже Яцек Менціна.
На думку віце-прем’єра, міністра економіки Януша Пєхоцінського, необхідно відкрити польський ринок для іноземців і, перш за все, ліквідувати тіньову зону:
– Механізм повинен бути простішим. По-перше, треба легалізувати працевлаштування. По-друге, необхідно через страхову ставку, зробити доступ до медицини. По-третє, повинно бути страхування цивільної відповідальності, – каже Януш Пєхоцінський.
Двері до польського ринку все ще лише відхилені, уряд боронить місця праці для своїх громадян. Та, на думку економістів, зокрема Анджея Садовського з Центру Адама Сміма, – це не має сенсу і навіть приносить шкоду економіці:
– Безробіття у Польщі має штучний характер і викликане воно високим соціальним оподаткуванням, медстрахуванням та іншими податками. Тому, у даному випадку, закриття кордонів не допоможе, – каже Анджей Садовський.
Поки самі поляки часто їдуть на північ і захід Європи, образно кажучи, за хлібом – а таких вже два мільйони, поки наступних майже 2 мільйони польських безробітних не квапляться працевлаштовуватися або просто працюють нелегально, то скрутна ситуація в Україні сприяє зростанню кількості охочих підзаробити в Польщі. А друга особа у в польському уряді (віце-прем’єр і міністр економіки Януш Пєхоцінський), мабуть, вперше голосно заявила про необхідність відкрити польський ринок праці для іноземців. Хоча у самій Польщі безробіття серед молоді сягає сьогодні майже 24%.
Володимир Прядко