Logo Polskiego Radia
Print

Заробітчани вирощують айс-салат. Під Варшавою

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 13.06.2012 15:09
  • EKONOM Green Factory 13.06.12.mp3
До пенсії їм нарахують час роботи в Польщі тоді, коли Україна стане членом Євросоюзу
Едвард Ритель з Green Factory на тлі поля з капустою - айс-салатЕдвард Ритель з Green Factory на тлі поля з капустою - айс-салатВолодимир Прядко

Їхні салати йдуть на експорт в країни ЄС та Україну, на полях та в цехах працюють поляки, українці і румуни, а наступного року Green Factory входить на український ринок. Словом, про великий салатовий бізнес.

Green Factory, що діє у Мазовєцькому воєводстві, – найбільший виробник у Польщі різаних салатів. У крамницях одна пачка зеленого салату коштує одне євро.



Співвласник фірми Green Factory Едвард Ритель веде родинне господарство з двома синами, у них два господарства, де працюють 400 осіб. Ми побували в одному з них.

– Це село Здуново, Плонського повіту. Тут ми бачимо, як росте айс-салат, який наводнюється шланговою системою зрошування, бо згори поливати його не можна. Перед цим ми бачили броколі та капусту, – їх можна поливати зверху, каже Едвард Ритель.

Невеличкі
Невеличкі плоди капусти підливаються знизу



Людині з Центральної України дещо дивно спостерігати, як на якомусь жовтуватому ґрунті вирощуються ідеально рівними рядочками зелені насадження різноманітних овочів.

– Це третій клас, глиняно-пісковий ґрунт, – овочі, всупереч розповсюдженій думці, не люблять чорноземів. Бо там, під час дощу, занадто мокро, у даному випадку земля повинна бути така, що швидко підсихає, – зернові – так, але не овочі.
Айс-салат росте приблизно шість тижнів, а родом він з Каліфорнії, – наголошує Едвард Ритель.

Салат Green Factory висилається до Львова, на оптовий ринок сільгосппродукції «Шувар». Але поляки планують створити з українцями спільне підприємство, яке вирощуватиме такі ж овочі, як і в Польщі. Тобто, салат вирощуватимуть в Україні на український ринок і можливо, що це станеться вже наступного року.

– Почалося від торгівлі: а якщо є ринок, а в Україні є попит на такий продукт, то ж ми й задіюємо там виробництво. Салат повинен бути свіжим, він потребує швидкої дистрибуції. Якщо ми вироблятимемо салат на місці, в Україні, то й шлях до клієнта буде коротший, ніж везти його з Варшави. Зазвичай, салат має термін зберігання 7 днів.
Мода на споживання свіжого салату в пакетах прийшла і до нас, і в Україну із Заходу. Це композиція кількох салатів з різного роду додатками, – готовий, швидкий продукт. Тим більше, що тепер родини у нас маленькі, купувати різні компоненти салату, потім якусь частину його викидати люди не хочуть, а ми пропонуємо вже готову до споживання упаковану «зеленину». Торба 100-150 грамів – це порція для двох осіб, – переконує Едвард Ритель.

Ще до створення фірми Green Factory Едвард Ритель співпрацював з українцями. Працівники з України отримують у нього стільки, скільки й поляки, вони задоволені роботою, а дехто приїжджає сюди працювати вже багато років, навіть 16.

Більшість
Більшість українців походять з Галичини

Польський підприємець Едвард Ритель каже, що українці працюють не тільки на самому полі.

– Робота досить тяжка, але українці працюють також і в цеху, де підготовляється продукція, пакують салати. Люди з України приїжджають, знаючи що треба робити, що їх тут чекає. Вони цінують те, що тут ніхто їх не обдурить. Ми створили їм добрі умови проживання, організуємо гарячий обід, вони не платять за проживання, лише за електроенергію та обігрів. Наші працівники мають страхування у польській Державній страховій компанії (ZUS). Але сьогодні право таке, що українським працівникам до пенсії цей період роботи не зараховується, але фактична робота фіксується в страховій компанії. До пенсії їм нарахують час роботи в Польщі тоді, коли Україна стане членом Європейського Союзу. Тоді, усі ті роки, коли українці працювали в Польщі і були застраховані, усе це буде зараховано, – переконує Едвард Ритель.

Звичайно, ситуація заробітчанських колективів у Польщі не завжди така позитивна, недавно по польському ТБ показували сюжет про те, як заробітчани несвідомо й поспішно підписали угоду з роботодавцем, а тепер виявилося, що нема ні грошей, ні роботи.

Володимир Прядко

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти