Концерти, виставки, перегляди документальних стрічок, майстер-класи, пов’язані з традиціями і релігіями католицизму, православ’я та юдаїзму складатимуть програму XVIII Фестивалю трьох культур, що почнеться сьогодні, 21 вересня, у Влодаві Люблінського воєводства.
«Мета нашого фестивалю - нагадати про багатокультурну історію нашого міста, наголосити на співіснуванні єврейської, католицької та православної громади, котрі колись жили у Влодаві. Цьогоріч ми хочемо нагадати, що тут жили також протестанти», - сказала директор Музею Ленчинсько-Володавського поозер’я Аніта Лєвчук, що організовує фестиваль.
«У нашому місті існувала кальвіністська церква, що була важливим центром протестантської думки. Це були бідні люди, але вони керували великою бібліотекою. На жаль, вона, ймовірно, згоріла під час повстання Хмельницького», - додала Лєвчук.
Фестивальні заходи відбуватимуться, зокрема, в історичному синагогальному комплексі у Володаві, де нині знаходиться приміщення музею, у православній церкві та у бароковій католицькій церкві св. Людвіка. У музеї буде відкрито виставку «Місцеві жителі – жителі Володави багатьох культур», на якій буде представлено приблизно 180 старих світлин, на яких зображене життя Влодави.
«На найстаріших, довоєнних, добре видно мультикультурність нашого міста. Ці світлини нам подарували жителі міста. Хочемо збирати такі пам’ятки, а також розповіді, аби зберегти пам’ять про минуле», - зазначила Лєвчук.
Серед іншого, про долю православних жителів польських земель, емігрантів під час Першої світової війни, буде йти мова під час презентації книжки Анети Примаки «Біженство 1915. Забуті біженці». Життя православних монахів можна буде побачити під час виставки фотокопій о. Софронія з Яблочинського монастиря (православний чоловічий монастир св. Онуфрія біля села Яблочина в Більському повіті Люблінського воєводства – ред.) «Православ’я крізь шпарку».
Володава – це 15-тисячне містечко, розташоване біля польсько-українського кордону. До війни там проживало 9 тис. жителів. Населений пункт був типовим єврейським містечком (штетлем), у якому жили євреї, поляки, українці та білоруси.
PAP/Т.А.