Операція «Вісла»: Засуджуємо і просимо засудити

Польський політик, історик Павел Коваль у щоденнику «Rzeczpospolita» пише, що в справі операції «Вісла» (примусової депортації українців 1947 року з їхніх етнічних територій у південно-східній Польщі на західні і північні землі – ред.), спрямованої проти 140 тисяч польських громадян, цивільних осіб найчастіше української національності, вибір є простим. Або ми вважаємо, що польський державний інтерес 1947 року представляли сили Корпусу внутрішньої безпеки, молодий Войцєх Ярузельський (пізніше – генерал, очільник Польської Народної Республіки), який по-рівному боровся з українськими і польськими «бандами», і політбюро Польської робітничної партії. Або ж посилаємося на елементарну моральність, що забороняє вдаватися до колективної відповідальності і збройних операцій проти цивільного населення, особливо жінок і дітей. Десять років тому Лєх Качинський не мав у цій справі (...) ані тіні сумніву. Запросив до своєї каплиці кардиналів Ґлємпа і Гузара та представників української меншини на спільне читання Святого Письма, разом із президентом України Віктором Ющенком оприлюднив заяву, в якій мовиться про несправедливість тоталітарної операції, а у власному виступі для преси додав, що вважає ці урочистості доповненням голосування Сенату, який ці події 1947 року засудив. Цим відрізняється позиція політика від позиції дослідника. Історик ділить волосину начетверо, шукає контекстів та історичних зв’язків (...). Політик не може зупинитися на півдорозі, якщо серйозно ставиться до свого покликання, мусить засудити історичні події з точки зору моральності. (...) І немає значення, чи «ті» вже за це перепросили, а інші – за щось іншого. Понеділкова конференція Інституту політичних студій Польської академії наук та аналізи речника громадянських справ не залишають жодних сумнівів: операція «Вісла» була тоталітарною практикою, паралельною до того, що в цей час вчиняла Москва на совєтській території. (...) 70 років від цих подій треба, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад з президента Качинського і заповнили цьогорічну тишу навколо тодішніх подій засуджуючи їх та відрізуючи вільну Польщу від діянь Корпусу внутрішньої безпеки і спадщини генерала Вальтера (Кароля Свєрчевського – ред.).

Н.Б.