Закордонна політика президента Польщі Лєха Качинського становила особливий інтерес як для екс-міністра закордонних справ Радослава Сікорського, так і спецслужб. Так було не у зв’язку із турботою про безпеку глави держави. Йшлося про маргіналізацію значення та впливу Лєха Качинського на зовнішню політику, - пише видання «Gazeta Polska».
Під особливу увагу потрапив візит президента Лєха Качинського до Вільнюса 8 квітня 2010 року, який став причиною зміни його планів, що стосувалися поїздки до Смоленська. «Зрештою, він вирішив летіти літаком, бо раніше він мав полетіти до Вільнюса на зустрічі з пані президенткою Литви. Але це означало, що він не зможе поїхати потягом із сім’ями жертв катинського злочину», - розповідав у липні 2010 року у розмові з виданням Ярослав Качинський.
Декількагодинний робочий візит президента відбувся на запрошення президентки Литви Далії Ґрибаускайте, а офіційною підставою для нього було продовження перемовин, розпочатих у ході попереднього візиту Лєха Качинського до Вільнюса у березні 2010 року у зв’язку зі святкуванням незалежності Литви.
Неофіційно було відомо, що як посольство Польщі у Вільнюсі, так і Міністерство закордонних справ хотіли, аби Лєх Качинський був присутнім у Вільнюсі 8 квітня 2010 року. Якою булу причина? Голосування у литовському парламенті над урядовим законопроектом, згідно із яким імена та прізвища литовських поляків мали вписувати до паспортів у двох формах: литовською та польською мовами. Для президента Качинського це питання було особливо важливим: він спілкувався на цю тему як з Далією Ґрибаускайте, так і її попередником, президентом Вальдасом Адамкусом.
«Ще перед голосуванням було відомо, що литовці не хотітимуть приймати того законопроекту», - сказав у розмові з виданням «Gazeta Polska» Міхал Дворчик, який у часи президентства Лєха Качинського був одним з його радників (нині він депутат від керівної партії «Право і справедливість».
За інформацією видання «Gazeta Polska», саме співробітники посольства Польщі у Вільнюсі переказали президентові Качинському інформацію, що його присутність 8 квітня у Вільнюсі матиме позитивний вплив на результат голосування у литовському парламенті щодо настільки важливої для поляків справі.
«Лєха Качинського ввели в оману. Напевно треба було показати його слабкість на міжнародній арені: ось прошу, поїхав до Литви і це нічого не принесло. Зрештою, прихильні до „Громадянської платформи” мас-медіа саме так це показували 9 квітня 2010 року, водночас інформуючи, наскільки успішним був візит екс-прем’єр-міністра Дональда Туска до Катині та його зустріч з Владіміром Путіном», - говорить виданню колишній працівник Бюро національної безпеки, який працював у цьому органі у часи президентства Лєха Качинського.
«З погляду смоленської катастрофи треба брати до уваги також те, що президент Качинський поїхав за кордон 8 квітня для того, аби 10 квітня 2010 року полетіти до Смоленська літаком, а не, як планував, потягом. Не було жодної важливої підстави для того, аби президент 8 квітня перебував у Литві, що обстоювала польська дипломатична служба», - говорить співрозмовник «Gazeta Polska».
За матеріалами Gazeta Polska, niezależna.pl/Т.А.