Професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський у виданні ,,Gazeta Polska Codziennie’’ аналізує направлену на закордон пропагандистську кампанію польської опозиції. Стаття політолога у гротескний спосіб показує ,,антидемократичну владу популістів Права і справедливості’’ у внутрішньому вимірі, також гротескно ,,описує’’ теперішню польську зовнішню політику. Буцімто ця політика насправді виконує політичні плани Росії почерез розчленування ЄС, призведення до ізоляції Польщі на міжнародній арені, падіння престижу Республіки Польща та просуванню у напрямку білоруських стандартів. Деякі додають до цього зауваження про ,,відірвані від дійсності мрії’’ про співробітництво а рамках Міжморя, ,,де ніхто нас не очікує’’. Чи опозиція неправильно описує Польщу? Звісно правильно, але у періоді, коли вона формувала кабміни.
Путіністи
У Польщі в роках 2007-15 були кабміни, які вели політику сумісну зі сподіваннями Кремля до такої міри, що російський сайт Gazeta.ru написав про Дональда Туска ,,Наша людина у Варшаві’’. 8 лютого 2008 року майже негайно після встановелння влади Громадянської платформи, Туск поїхав до Москви з метою ,,потепління відносини’’ якраз у момент російсько-української газової кризи, за яку Сікорський обвинувачував обидві сторони. Заява відвороту від ,,яґєллонської політики’’ та вихваляння Росії Путіна (,,Росія майже від 20-ти років йде шляхом спроб модернізації та демократизації, які – надіємося – чинитимуть цю державу вірогідним партнером та другом’’) записана у статті Сікорського ,,1 вересня – урок історії’’ розміщена у щоденнику ,,Gazeta Wyborcza’’ від 31 серпня 2009 року та зустріч Туск-Путін у Сопоті день опісля, доповнили картину. Гра з Кремлем задля заниження рангу візиту президента Лєха Качинського до Катині, аж до його трагічного кінця, а опісля захоплення над ,,співробітництвом з Росією’’ після смоленської авіакатастрофи і довіра до російського ,,слідства’’ та відмова Варшави перейняти це слідство, бо ,,це було б погано сприйнято’’ – загально відомі. Вже тривав Майдан у Києві, а Сікорський, наприкінці жовтня 2013 року ще привселюдно захищав закономірність договору про співробітництво між Службою військової контррозвідки Республіки Польща та ФСБ Росії, закликаючи: ,,Не дозволимо на параліч спричинений (...) істерією Права і справедливості’’.
Ізольовані в Європі
Був також польський кабмін, який хизувався міфічною ,,сильною позицією Польщі в Європі’’ (цікаво у чому вона проявлялася), але не здатний просунути жодної вагомої позиції Варшави: від спротиву стосовно Nord Stream 1, почерез вимогу Польщі у питанні податкового пакту, охорону польських суднобудівельних заводів (Франція та Німеччина захищали свої), аж по відмову від будови автошляху Via Carpatia та принижене сприйняття натяків Берліна стосовно імігрантів та й ще в обмін за порушення солідарності Вишеградської групи. Був кабмін, який не побудував жодної регіональної коаліції та мріяв про місце у ,,великій європейській 6’’ побіч Німеччини, Франції, Великобританії, Італії та Іспанії. Кабмін, якого шеф МЗС – Радослав Сікорський, висловлюючи дурниці при вечері з восьминогами, змусив шефів дипломатії інших держав нагадати собі, що вони йому таємно сказали і коли це буде оприлюднено. Тоді Польщу напевно ,,шанували в Європі’’, її не ізлолювали – тепер ,,ізолюють’’. У 2011 році Німеччина та Росія домовилися про будівництво Центру бойових навчань сухопутних військ Муліно (Польщі, попри знамениті відносини між Варшавою та Берліном, не консультували). Франція (певно також з повним респектом для ,,місця Польщі в Європі’’) підписала договір про будівництво суден Містраль, а спротив Парижа виключив надання Польщі статусу постійного спостерігача на самітах єврогрупи. На саміт Східного партнерства до Варшави у 2011 році, окрім Анґели Меркель та перебуваючим уже у ,,відставці’’ після поразки на виборах прем’єром Іспанії Хосе Луїсом Сапатеро, не прибув жоден з лідерів великих держав ЄС. Зате лідери партнерських держав відмовили підписати підготовану Польщею кінцеву заяву саміту. Оцей ,,ряд успіхів’’ завершився у Мілані у 2014 році на саміті Європа-Азія, коли Польщу призначили до в’єтнамського столика. На буду вже знущатися над тодішнім президентом, якого підтримувала Громадська платформа.
Опускатися у напрямку Росії та Білорусі
На запрошення Сікорського 2 вересня 2010 року, голова МЗС Росії Сергєй Лавров прочитав лекцію у Варшаві на щорічному засіданні амбасадорів Польщі. 29 серпня 2016 року міністр Вітольд Ващиковський прочитав лекцію на щорічному засіданні послів німецьких і прямо звідси подався до Будапешта на таке ж засідання угорських послів. Різниця у підході величезна, що не перешкоджає опозиції твердити, що ,,за правління Права і спрведливості Польща наближається до Росії а в Європі її ілолюють’’. У 2012 році польська прокуратура передала владі Білорусі документи про білоруського опозиціонера Алеся Бяляцького. На основі цих документів його засудили до 4,5 року позбавлення волі, а кероване Сікорським МЗС, у конвертах зі своїм логотипом, вислало до 30-ти білоруських опозиціонерів податкові декларації із сумами, які вони отримали від польської дипломатії. Так само добре можна було прямо вислати повний список до білоруського КГБ. Нині, коли міністр Ващиковський їде в Білорусь, відносини Лукашенка з Росією настільки погані, що арештують російських агентів впливу в Білорусі, але це саме Право і справедливість загравав із диктатором – відомо свій хоче до свого’’. Інтелектуальний рівень коментарів опозиції жалюгідний.
Побешкетували і хватить
Творення опозицією гротескного образу ізолованої, нестабільної та невідповідальної Польщі та поширення його в ЄС, США та Україні, служить російським інтересам, послабляючи здатності польської зовнішньої політики. Складається враження, що ніщо настільки не втішило б опозиції, як якась політична поразка Польщі, що лише підтримувала б твердження опозиції. Тим часом ситуація серйозна. Кожна операція, яка дає аргументи тим, котрі хотіли б послабити солідарність Заходу із східним флангом НАТО, стрижень котрого становить Польща, шкодить Республіці Польща. Її громадяни повинні це помітити і відповідним чином покарати винних на виборах. Зате польські дипломати не повинні бути примушені витрачати свій час та гроші польських платників податків на пояснення американцям, ЄС та Україні, яке справжнє становище у Польщі, але показувати їм висновки із факту, що Росія на військові навчання у Білорусі у 2015 році послала 125 вагонів, у 2016 – 50, а на 2017 замовила їх 4162 – 83 рази більше!
Автор: Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, джерело: niezalezna.pl/AP