Рисковане рішення Єврокомісії стосовно Росії

У щоденнику «Rzeczpospolita» читаємо про «Рисковане рішення Європейської комісії». «Якщо Росія здобуде домінуючу позицію на німецькому газовому ринку, – можемо забути про безпеку постачання цієї сировини для Європейського Союзу», – остерігає польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський. «Факт, що Європейська комісія погодилася на дальше виключення газогону OPAL з-під режиму третього енергетичного пакета, слід сприйняти з найбільшим занепокоєнням. Формально йдеться лише про схвалення (...) постанови німецького регулятивного органа і повніше використання пропускної здатності газогону. На практиці це рішення ставить під знаком питання всю стратегію диверсифікації постачання і гарантування державам енергетичної безпеки, прийняту Комісією», – відзначає автор.

Далі читаємо про «Послаблення Польщі та України». «Розділення власності газотранспортної інфраструктури і постачання газу (...) є однією з умов справного функціонування ринку енергії. Це має забезпечити однаковий доступ до інфраструктури і, на практиці, гарантувати отримувачам вільний вибір постачальника. Завдяки цьому важче створити енергетичну монополію в ЄС, а рівень цін формується згідно з ринковими механізмами. Це одна з підвалин стратегії енергетичної безпеки і основна постанова тав званого третього енергетичного пакета. Комісія повинна бути передусім стражем договорів і права Євроспільноти. Ймовірний відступ від цих правил може відбутися лише в особливих випадках і має бути продикований стратегічними умовами. (...)

Nord Stream, сухопутним продовженням якого є OPAL, очевидно, не сповнює цих вимог. Тим часом, постанова про надання Росії (адже важко сприймати Ґазпром як щось більше, ніж енергетичне плече Кремля) додаткової пропускної здатності в німецькому газогоні означає де-факто збільшення транспортної спроможності інфраструктури, єдиною метою якої є послабити позицію транзитних держав, таких як Польща чи Україна», – пише Яцек Саріуш-Вольський.

Дописувач вказує: «Коли Німеччина, яка мала солідарно підтримувати Центрально-Східну Європу, стане ще більш залежною від Росії (...), в разі кризи можна сподіватися „раптових і необхідних ремонтних робіт” або інших непояснених перерв газопостачання, які справлять, що Польща, Чехія чи Україна не зможуть розраховувати на німецьку солідарність. Навіть, якби Берлін проявляв політичну волю і відвагу проявити її». Як пише автор статті, польські та українські фірми мають цілком раціональні передумови, щоб звернутися в цій справі до суду. Для добра самого Європейського Союзу.

Н.Б.