Тижневик «Newsweek» публікує репортаж з прифронтової зони у Східній Україні, де – як пише Міхал Кацевич, – люди живуть завдяки міжнародній допомозі, а зими, що надходить, там бояться більше, ніж війни. Автор, зокрема, описує ситуацію 20-тисячного Світлогорська, довкола якого з одного боку позиції сепаратистів, а з другого – урядові підрозділи. У місті немає руху, лише до школи черга, там представники міжнародних організацій роздають допомогу, зокрема місячні ваучери на харчування вартістю 450 гривень. Такою допомогою ООН користуються в Україні 575 тисяч осіб. Репортаж також описує дві жіночі долі. Життя Світлани Кот із селища Миронівського, яка сама залишилася у чотириповерховому зруйнованому будинку і має можливість дивитися лише Російське ТБ. Вона чекає, що нарешті надійде ДНР і буде порядок, адже, – на її думку, – там добре дбають про людей. Тим більше, що Світлана завжди була за Леніна, за Сталіна, за Брежнєва і за СРСР.
Інша героїня репортажу, Наталя з Билбасівки, все ще живе у стодолі. Хоча урядові сили вже й визволили Слов’янськ, навели порядок на вулицях, розібрали барикади, провели ремонти, вона все чекає на ремонт зруйнованого помешкання.
Газети та журнали пишуть також про майбутній Марш незалежності, який 11 листопада, тобто, в День незалежності, як щороку має пройти вулицями польської столиці. Цього року патріотичні організації проведуть його під гаслом «Польща для поляків, поляки для Польщі». Як наголошує журнал «Polityka», марші націоналістів мають пройти і в інших містах, зокрема у Кракові, Познані, Люблині. У Вроцлаві Національне відродження Польщі має намір організувати марш у кількості 10 тисяч осіб… Заворушень і бійок у Вроцлаві остерігається, зокрема, компанія IBM, яка попередила працюючих у фірмі іноземців, аби ті для своєї безпеки 11 листопада не з’являлися у центрі Вроцлава. Бо частина заворушень може мати расистський характер, а в IBM працює багато осіб з Тунісу, Нігерії чи Туреччини. А «Gazeta Wyborcza» стверджує, що «Польща не тільки для поляків»: «Здається, що негативна реакція щодо біженців має слабше расистське чи ісламофобічне підґрунтя, це радше приклад побоювання моноетнічого суспільства більш інтенсивних контактів з чужинцями».
Газета «Мetro» досліджує тему забруднення повітря у польських містах. Польща, особливо з такими містами, як Краків, Катовиці, Забже, Вроцлав, Варшава, вже багато років, разом із Болгарією, займає перші позиції найбільш забруднених міст Європи. Активісти стверджують, що ситуація досить небезпечна, адже щороку від брудного повітря помирає 45 тисяч поляків. Серед причин забруднення – поляки часто палять у печах не тільки дровами чи вугіллям, але й сміттям. До цього додаються вихлопні гази автомобілів. Як позитив можна сприйняти недавно підписаний президентом Польщі «антисмоговий» закон. Проте, активісти стверджують, що влада не має доброї ідеї для вирішення проблем чистоти повітря у містах.
В.П.