Польська ейфорія на ЄВРО-2016

У польській пресі не вщухає ейфорія з приводу того, що збірна Польщі з футболу, обігравши у суботу у домашньому матчі збірну Ірландії, увійшла до списку учасників фінального турніру XV чемпіонату Європи з футболу, який влітку 2016 року прийматиме Франція.
Друкуються інтерв’ю з головним героєм, нападаючим Робертом Лєвандовським, висловлюється подяка тренерам, згадується переможний похід збірної до фіналу, а мама Роберта, - як подають газети, - «все ще плаче від щастя».
«Рівень національного піднесення змушує задуматися (адже кількість фіналістів була штучно збільшена з 16 до 24), вказуючи на величезну суспільну потребу успіху, який вимірюється конкретикою, - кількістю попадань футбольним м’ячем у сітку воріт, а не змінною економічною статистикою. Адже ж, справжнім іспитом буде намагання позбавитися на ЄВРО-2016 одвічного прокляття, яке складається з трьох фаз: відкриття, вирішальний матч і матч за врятування честі. Зі своєї групи польські футболісти виходили 29 років тому у Мексиці, де в 1/8 фіналу поляків «вишмагала» Бразилія 4:0.
Напередодні парламентських виборів успіх футболістів, звичайно ж, розігрують і політики, які відчувають себе нападаючими, вони «накручуються» переконанням, що можна буде забити гол в останній момент», - читаємо у виданні «Puls Biznesu».

«Польща для поляків, біженців ми не хочемо», - «Dziennik.Gazeta Prawna», використовуючи гасло націоналістів, які 11 листопада проводитимуть свій традиційний марш, стверджує, що польські місцеві ґміни не мають можливості приймати мігрантів з територій, охоплених війною.
«До Польщі 2016 року мають прибути 6,5 тисяч іммігрантів, шанси на асиміляцію матимуть лише кілька відсотків. Ґміни не поспішають з допомогою втікачам з Африки та Близького Сходу». На прохання міністерства праці, воєводи опитали свої ґміни скільки вони можуть прийняти іммігрантів. Підсумки будуть підбиті наприкінці цього місяця, однак вже стало ясно, що таких територіально-адміністративних одиниць буде дуже мало. Тож, уряд не виключає можливості надати локальній владі фінансову допомогу».

«Москві сниться новий пакт про світовий порядок з її міцним голосом», - пише у виданні «Gazeta Wyborcza» Вацлав Радзівінович.
«Зараз ми в Сирії маємо справу з намаганням експорту «суверенної демократії» до «дальнього зарубіжжя». Путін переконує світ, що стабілізація ситуації, може й кривавого, тирана Асада, дозволить повернути у регіон мир… Добродійства, що настануть через встановлення влади тирана, Росія перевірила у Чечні, віддаючи регіон в принципі, під повний контроль Кадирову. Московські спостерігачі назвали їх «паханами на зоні», порівнюючи до лідерів неформального тюремного угруповання, які на основі неписаного контракту з адміністрацією і спираючись на підпорядковану частину брутальних криміналістів, міцною рукою забезпечують спокій і «стабілізацію» у всьому таборі».

В.П.