Logo Polskiego Radia
Print

Порошенко - попереду, Лавров - позаду

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 12.01.2015 15:40
Така конфігурація маніфестації раніше видавалася неможливою

Усі щоденні польські видання коментують паризьку маніфестацію солідарності 11-го січня, яку називають історичною. Адже, окрім мільйона парижан, в ній взяли участь керівники майже 50 держав світу. Підтримуючи одне одного під руки, вони очолили ходу, висловлюючи обурення жорстокістю та бездумністю, з якою фанатики вдарили у символи свободи думки, в демократичну державу, а також в єврейську спільноту, члени якої загинули в кошерній крамниці.

«Gazeta Wyborcza» зауважила, що окрім лідерів Франції, Німеччини, Євросоюзу, Ізраїля, Палестини та Йорданії, у першому ряді походу крокував також Петро Порошенко, а десь позаду був також і керівник російської дипломатії Сергій Лавров. «Така конфігурація маніфестації раніше видавалася неможливою, однак, перед обличчям трагедії у Франції і сучасної загрози ісламським тероризмом, вона виявилася можливою», - зауважує видання.

«Наша хата вже не скраю», - читаємо у газеті «Puls Biznesu». «Недільна маніфестація в Парижі була не тільки протестом проти тероризму, що виростає з релігійного фанатизму, а й актом оборони європейської цивілізації. В цьому контексті польські акценти у поході мали дуже практичний характер. Дональд Туск брав у ній участь як наднаціональний голова Європейської Ради. Але, й необов’язкова участь прем’єр Еви Копач добре запам’ятається усіма сторонами. З часів, коли Польща не лише належить до НАТО і ЄС, а й бере активну участь у військових операціях в Іраку та Афганістані, ми також стали ціллю ісламського тероризму, хоча і вписані до резервного списку. Після кількох віків, поляки знову стають жертвами зіткнення цивілізацій, які побудовані на релігійних фундаментах», - пише «Puls Biznesu».

У газеті «Rzeczpospolita» розмова з міністром оборони Польщі Томашем Сємоняком, який, зокрема, заявив, що країна над Віслою почувається у безпеці, але вона повинна бути напоготові. На запитання журналіста чи сьогодні українська армія може стримати Росію, міністр сказав, що останній рік був роком великих змін в українському війську. Те, що армія була примушена до бойових дій, змусило її керівників застосувати інші стандарти, адже перед цим армія була в оплаканому стані. «Тепер неозброєним оком видно, що з поразок та помилок були зроблені висновки. Конфлікт там специфічний, його тяжко порівнювати з будь-яким іншим. Армія бореться на частині своєї території»,- підкреслює польський міністр. Томаш Сємоняк ще раз повторив, що Польща, у випадку потреби, може надавати Україні необхідне озброєння. Польща вже передала на зимові потреби української армії продукти харчування, вбрання і все те, що у таких випадках швидко зношується, на суму майже 4 млн. євро. Міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк підтвердив газеті «Rzeczpospolita», що він не бачить причин скасування санкцій проти Росії.

Газета «Мetro» пише, що цього року польське військо має намір провести навчання з 20 тисячами резервістів. Армія може викликати на десятиденну військову підготовку майже 11 тисяч осіб або більше 20 тисяч на п’ять днів. Тож, керівники польської армії обрали, на їхню думку, більш оптимальний варіант, - тобто п’ятиденний вишкіл.

В.П.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти