Німеччина втратила ілюзії, вже не вірить Путіну

Росія втрачає ключового партнера в Європі. Німеччина втратила ілюзії, вже не вірить Путіну – пише у четвер на міжнародних шпальтах польський щоденник «Rzeczpospolita». Керівник німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмаєр, після зустрічі з Сєрґєєм Лавровом у вівторок заявив, що «не бачить жодних підстав для оптимізму». Два дні раніше ще міцніші слова сказала Анґела Меркель. – Після жаху двох світових воєн і завершення холодної війни те, що робить Росія, підриває мир у Європі – заявила німецька канцлер. Водночас Меркель добавила, що Захід переможе у цій сутичці з Росією, хоч «шлях до перемоги буде довгий, складний і сповнений несподіваних поворотів». Добре поінформовані німецькі джерела вважають – пише польська газета – що зміна ставлення німців до росіян – це наслідок понад тригодинної зустрічі Меркель з Путіном у готелі Ґільтон в Брісбені, під час якої канцлер Німеччини не вдалося переконати російського лідера дотримуватися узгоджень з Мінська, у цьому виведення військ з України.
Донбас це вже п’ята, після Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії та Криму територія чужої держави, яку таким способом завойовує Росія. Меркель усвідомлює, що в цій грі вже не йдеться лише про долю України, але про всю систему безпеки в Європі. Тому вона готова понести кошти загострення політики щодо Кремля – каже польському виданню Марґарете Клейн з Німецького інституту з міжнародних питань та питань безпеки в Берліні.
Від часу вибуху революції на Майдані рік тому Путін весь час розраховував на спеціальні відносини з Німеччиною, щоб розбити спротив Заходу щодо Росії. «Сьогодні – пише «Rzeczpospolita» – спеціальні відносини з Росією готові підтримувати лише кола, пов’язані з популістською лівицею». Це, однак, не означає, що Німеччина готова понести кошти оборони України. – Можливо, в майбутньому буде можливий експорт зброї в Україну, але про військову підтримку Німеччини немає мови – підкреслює німецька експерт Марґарете Клейн.

Київ потопає, а Євросоюз говорить про реформи – коментує на сторінках іншого польського видання, «Gazeta Wyborcza», Томаш Бєлєцький. «Україні загрожує економічний крах з приводу коштів, пов’язаних з триваючою війною та воєнних знищень на сході країни. (…) Тимчасом, керівники дипломатії ЄС у понеділок в Брюсселі найбільше говорили про прискорення Києвом реформ, а менше про війну і майже зовсім про перспективу економічної кризи. Це відвернення порядку питань важливих, першорядних і фундаментальних. Україна, яка стоїть перед загрозою нового наступу російських сил, не дуже може собі сьогодні на це дозволити», – коментує публіцист. На погляд Бєлєцького, ЄС та США задля рятування України (і принципу непорушності кордонів у Європі) повинні зробити дві речі: виділити більше фінансів і не відступати від конфлікту з Москвою з приводу втоми та страху перед високими коштами війни на санкції. Певну надію вселяє зміна позиції Берліна щодо Росії – пише польський публіцист і констатує, що «від рішучості Німеччини залежатиме економічний та політичний успіх єврореволюції в Україні».

Наближаємося до Києва. Перед нами остання ніч пробігу. На Майдан Незалежності ми повинні добігти у п’ятницю після обіду, 21 листопада, в першу річницю протестів, які принесли України свободу – пишуть на сторінках «Великого формату», додатка до видання «Gazeta Wyborcza», ініціатори та учасники польської акції Пробіг на Майдан. «Сьогодні Україна є самотня, потребує жесту солідарності, порозуміння духа понад розподілами і цей забіг є таким жестом. В Криму, звідки походять татарські предки моїх дідів, зневолюють людей, відбирають їм решту гідності. Ми, поляки, не можемо бути байдужими, бо найбільшим прогріхом є гріх бездіяльності», – так пояснює свою участь у Пробігу на Майдан один з його 28-ми учасників, Вітольд Спила, на сторінках польської газети.

Л.З.