«Gazeta Wyborcza» пише: «Росіяни атакують аеропорт і обвинувачують українців у злочинах». Кореспондент в Україні Петро Андрусечко звертає увагу, що попри режим припинення вогню, тривають запеклі бої за Донецький аеропорт. Загинув громадянин Швейцарії, який був представником Міжнародного комітету Червоного Хреста. Слідчий комітет Росії повідомив, що внаслідок українського обстрілу втратили життя 3 тисячі мирних мешканців, понад 5 тисяч були поранені. Проте, російські слідчі не зацікавилися використанням важкої військової техніки, яку бойовики отримують з Росії.
«Gazeta Wyborcza» також інформує, що справу конфлікту в Україні новий глава дипломатичного відомства Польщі Ґжеґож Схетина обговорював у четвер при нагоді своїх перших закордонних візитів – у Парижі та Берліні.
Газета «Rzeczpospolita» в п’ятницю пише, що партія польського євродепутата Януша Корвіна-Мікке є ласим шматочком для пропаганди Кремля. Конгрес нової правиці – консервативно-ліберальне і євроскептичне угруповання; його діячі отримали запрошення на конференцію, відому як «антифашистський Майдан», що відбулася в серпні в Криму. Російське посольство у Варшаві хотіло зустрітися з представниками молодіжного крила партії, але Конгрес нової правиці не погодився. Лідер Януш Корвін-Мікке переконує, що його людям захоплення Росією не загрожує: «Наша молодь дуже ліберальна. Консерватизм пана Путіна може її захоплювати, але він уже не є таким реформатором, як 20 років тому».
Публіцист Філіп Мемхес на шпальтах щоденника «Rzeczpospolita» пише, що колись «корисні ідіоти» Кремля ловилися на соціалізм і пацифізм. Тому бралися, здебільшого, з-поміж прихильників лівиці. Сьогодні любителів Путіна очаровує консервативна риторика російського президента. Тому їй піддаються передусім люди правиці, які не помічають, що Росія багато в чому намагається реанімувати Радянський Союз.
У суботньо-недільному випуску газети «Rzeczpospolita» описано проблему 13-річного сина українки, який народився в Польщі. Хлопець досі залишається у правовій порожнині. Вчиться в початковій школі у Кракові, але не має дозволу на проживання в Польщі на якийсь визначений період. Такий документ є в його матері і, здавалося б, син також повинен його отримати. Але на перешкоді вимога пред’явити дійсний документ подорожі (паспорт), а хлопець ніколи не перетинав польського кордону і не має також громадянства, підтвердженого Україною. У Польщі бракує правових вирішень, які оберігали б дітей у такій ситуації.
Авторка опрацювання про людей без громадянства Анна Страма звертає увагу, що дехто вже 10–20 років живе в Польщі без врегульованого статусу. Такі особи не можуть влаштуватися на роботу, натрапляють на перешкоди, коли хочуть одружитися, вони позбавлені соціальних та економічних прав і консульського захисту. На думку експертки, Польща повинна приступити до міжнародних угод і, як інші європейські країни, ввести окрему процедуру легалізації перебування таких людей.
Н.Б.