Logo Polskiego Radia
Print

Україна усвідомлює європейцям, як багато вони можуть втратити

PR dla Zagranicy
Lidia Zalitacz 25.02.2014 16:41
«Gazeta Wyborcza»: Українці це сьогодні чи не єдині громадяни Європи, готові вмерти за європейську ідею
ФОТО: Українська служба Польського радіо

Українці це сьогодні чи не єдині громадяни Європи, готові вмерти за європейську ідею, – стверджує на сторінках щоденника «Gazeta Wyborcza» Катажина Колєнда-Залєська. Звичайно, Україна бореться за демократію, звільнення від диктатури, корупції, олігархів, які збагачуються на нужденності пересічних людей, бореться за місце у колі цивілізації західного добробуту. Для них втіленням цих ідей є саме Євросоюз – читаємо у коментарі. «Для нас це важливий сигнал та вагомий урок. Бо чи іспанці, французи, англійці чи навіть поляки або чехи готові були б віддати своє життя за те, щоб опинитися у структурах ЄС? – запитує публіцистка, яка водночас зауважує, що європейці сьогодні не дооцінюють своєї свободи, браку кордонів, можливостей, які їм дає ЄС та «привілеїв, про які молоді українці сьогодні можуть лише мріяти». «Революція в Україні усвідомлює нам, які ми щасливі та безпечні, хоч проблеми, з якими ми борюкаємося, викликають роздратування і вимагають вирішення. Україна нам усвідомлює, скільки ми можемо втратити», – пише Колєнда-Залєська.

Барикади стоять надалі, так само як наметове містечко. Бойовики не довіряють політикам, побоюються, що вони їх знову зрадять. Будують нову поліцію та контрольну палату – пише «Dziennik. Gazeta Prawna» у статті «Радикальна безпосередня демократія на Майдані.
А коментатор цього видання філософ Марцін Круль зауважує, що «В Україні маємо діло не з революцією, але з достойним громадським рухом, який має виняткову силу». Цей суспільний рух не має одного лідера. Не кожен громадський рух в минулому ішов до демократії, український рух в цьому плані винятковий і тому ми не знаємо ні того, що про нього думати, ані того, якою завтра буде політика. Адже громадський рух є в принципі аполітичним або навіть антиполітичним. Проте, в цьому випадку він є прекрасним зразком демократії. Ганна Арендт (Hannah Arendt) спостерігала б за громадським рухом Майдану з ентузіазмом», – підкреслює коментатор видання «Dziennik. Gazeta Prawna».

Міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко Богдан Данилишин (який отримав статус політичного біженця у Чехії) тлумачить виданню «Rzeczpospolita», які кроки необхідні для оздоровлення української економіки. Данилишин підкреслює, що державу неможливо підняти економічно, не поваливши олігархічної системи. «Олігархам залежить виключно на доступі до державних фінансів, а не на якісній зміні економічної політики» – пояснює він. (...) Протягом останніх років вони модернізували лише два з понад 10-тьох металургійних підприємств. Богдан Данилишин пояснює, що небажання модернізувати економіку випливає з того, що модерна економіка сприяє формуванню середнього класу, який важче контролювати. Саме ці люди (тобто середній клас, який екс-міністр оцінює на 15% всього населення України) вимагають зміни системи, підвищення зарплат тощо. «Поки в Україні влада і бізнес не будуть відділені, все залишиться по-старому», – вважає біженець. На погляд екс-міністра економіки, Україні необхідна докорінна реформа: головне – каже Данилишин польській газеті – перестати вести гру з суспільством і об’яснити йому, що треба затягнути пасок. Гірше ніж тепер вже бути не може». Усвідомлюючи, що очолення уряду, який має започаткувати докорінні реформи, це політичне самогубство, Богдан Данилишин висловлює готовність взяти на себе таку відповідальність.

Л.З.

Print
Related stories
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти