Найголовнішою інтригою українського політичного житття, звісно, поза знаходженням екс-президента Януковича, є питання складу нового Кабміну. Спікер Верховної Ради Олександр Турчинов пообіцяв оголосити його склад та проголосувати за нього щонайпізніше у четвер. Хто увійде до складу нового Кабміну? Чи з’являться у владі нові обличчя?
Верховна Рада України вже повернула дію Конституції 2004-го року, призначила нового спікера, скасувала скандальний закон про мови, але зволікає з формуванням уряду. Новий Кабмін вимагають і майданівці, і міжнародна спільнота – від цього залежить виділення Україні траншу європейського кредиту та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. В Інтернеті вже кілька днів існує принаймні три списки членів майбутнього уряду, вимоги до міністрів вже висунули Громадська рада Майдану та рух «Чесно». На думку активістів, нові працівники виконавчої влади не мали обіймати урядові посади з 2010-го року, мають вирізнятися чесністю та професійним досвідом. От тільки чи так станеться?
Політолог Анджей Шептицький з Варшавського університету констатує, що фаворити у змаганнях за міністерські потрфелі в Україні змінюються щоденно, якщо не щогодини, тому важко прогнозувати, хто ж отримає найбільш бажане прем’єрське крісло:
– В неділю на політичному форумі обговорювалися три прізвища: Тимошенко, Яценюк та Порошенко. Сьогодні вже знаємо, що Тимошенко не зацікавлена у цій посаді, як вона говорить, через стан здоров’я, але реально вона може готуватися до президентської кампанії. З двох інших кандидатів більше перспектив, як на мене, має Петро Порошенко. Першочерговою проблемою для України сьогодні є стан економіки. Порошенко має досвід менеджера і як підприємець, і як голова Нацбанку. Хоч він і є олігархом, Порошенко виглядає радше як технократ, а не як популіст. Так що, на мою думку, зараз Україні більше потрібний Порошенко.
З тим , що більш вдалою була б кандидатура Петра Порошенка, погоджується публіцист видання «Kultura Liberalna» Лукаш Ясіна. Одночасно він додає, що українцям не варто сподіватися, що у новому уряді їх чекає багато нових облич:
– На цей момент можемо очікувати, що в новому Кабміні буде принаймні одна-дві людини з-поза середовища УДАРу та Батьківщини. Їх роль – це своєрідне обгрунтування нового уряду перед Майданом. Я ж не сподіваюся новаторських кадрових призначень, цей уряд буде проекцією тих політичних кіл, які вже представлені у Верховній Раді. Останні дні показали, що ті особи, які зараз принаймні номінально виконують функції влади в Києві, нездатні на революційні зміни кадрової політики.
В такому разі, що з перспективами Віталія Кличка? «Українська правда» вже подала інформацію з кулуарів парламенту, що Кличко воліє зосередитися на президентській кампанії і не брати участі у роботі уряду. Анджей Шептицький вважає, що це було б логічним:
– Я не впевнений, що Кличко захоче бути в Кабміні. Досвід всіх країн, де існують прямі президентські вибори, показує, що для кандидата некорисною є праця на якійсь відповідальній публічній посаді. Хіба що Кличко отримає дуже престижне місце в уряді, другорядні посади негативно вплинуть на його образ сильного політика та лідера Майдану.
Політолог та журналіст видання «Nowa Europa Wschodnia» Петро Андрусечко вважає, що з цієї ж причини – небажання попсути президентський рейтинг – до Кабміну радше не увійде Порошенко:
– Кандидатура Порошенка на посаду прем’єра залишається ймовірною. Але тут повстає питання його політичних впливів. Я думаю, він має намір стартувати у президентських виборах, тому всі сили кине на цю кампанію. А це питання – наскільки позиція прем’єра є вигідною для початку президентської кампанії.
Людиною, яку чи не частіше ніж українського прем’єра будуть бачити у Варшаві та Брюсселі, є міністр закордонних справ. Наразі найбільш вірогідною кандидатурою на цю посаду є багаторазовий очільник цього відомства Борис Тарасюк. Я попросила експертів оцінити цей можливий вибір. Анджей Шептицький:
– Якщо шукати в Україні відомого та прозахідного політика, то Тарасюк є очевидною кандидатурою. Єдине питання, яке при цьому з’являється, але це питання не тільки щодо кандидатури Тарасюка, – це зміна еліт. Майдан виразно озвучив вимогу люстрації та зміни еліт, і нова влада буде змушена до цього бажання достосуватися. Взяти на роботу відомих спеціалістів та своїх друзів – це легко. Тільки не за це люди виходили на вулиці.
Петро Андрусєчко:
– З одного боку, це досвідчений політик, який має багато зв’язків в європейських країнах та США. Тарасюк є прихильником не тільки євроінтеграції України, а й її вступу до НАТО. Але це політик старого покоління, дещо з минулої епохи. Я б хотів бачити главою української дипломатії когось більш молодого та сучасного.
Лукаш Ясіна:
– Могла би бути ще гірша кандидатура. Тарасюк, хоча б протягом певного часу, був символом чогось нового в Україні. Щоправда, дуже-дуже давно. Призначення Тарасюка, якщо воно відбудеться, це черговий доказ того, що нові-старі політичні еліти України не в стані вийти з замкненого кола своїх звичних практик. Розглядаються кандидатури людей, які може й були в опозиції до Януковича та підтримували євроінтеграцію, однак не є символами оновлення для громадян. Тарасюк не буде поганим міністром. Але люди на Майдані боролися й гинули хіба не за те, аби у Києві відбулися виключно політичні зміни.
Чи можливий сценарій, що склад новго уряду не сподобається Майдану і це спричинить нову ескалацію протестів? Лукаш Ясіна не виключає цього і додає, що це могло б мати і позитивне значення: Тимошенко, Яценюк та Турчинов тоді б остаточно переконалися, що не можуть далі поводитися так, як поводилися перед 2010-им роком.
Олена Бабакова