Важливим кроком у подоланні економічної кризи, яка останніми роками триває у світі, став саміт країн Євросоюзу в Брюсcелі 30 січня. Головною темою зустрічі лідерів країн ЄС стало обговорення нової фіскальної угоди, що спонукатиме членів євроспільноти до більшої фінансової дисципліни. Експерти не висловлювали оптимістичних прогнозів перед початком саміту.
Економіст Анджей Садовський наполягав, що Європа потребує негайного порятунку, а не фіскального пакту, який можливо почне діяти тільки за якийсь час: Треба повернутися до рішень, подібних до тих, які допомогли Німеччині після війни збудувати потужну економіку. Тобто, до засад вільного ринку, на який уряд матиме дуже малий вплив. Треба заохотити всіх громадян до прояву ініціативи. Якщо цього не буде, то ЄС просто збанкрутує.
Не без важких переговорів, але текст фіскальної угоди було опрацьовано. Він накладає на держави більше обов’язків щодо ЄС. Наприклад, країни які ратифікують цю угоду будуть зобов’язані додати до своїх національних законодавств норми щодо максимального дефіциту бюджету. Брюсcель навіть закликає, аби стандарт дефіциту – не більше як 3% від ВВП був прописаний у Конституціях. Але після ратифікації угоди країни зможуть претендувати на фінансову допомогу від фонду порятунку європейських економік, який повстане вже у липні з безпрецедентним капіталом в 500 мільярдів євро. Особливо важкими переговори на тему фіскальної угоди були для Польщі – Варшава наполягала на участі своїх делегацій у самітах країн єврозони на правах спостерігача. На разі ця вимога не була задоволена. Проте за польською ініціативою компетенції самітів держав, які використовують євро як національну валюту, були обмежені.
Польський прем’єр Дональд Туск вважає, що ті умови, які випрацював брюсельський саміт, є прийнятними: Ми визнали, без особливого тиску, що під час кризи існують специфічні теми, які будуть розглядатися тільки на зустрічах 17 країн єврозони, і ми з тим погодилися. Але на перебіг цих зустрічей зможуть впливати центральні інституції ЄС, голова Ради ЄС та ієрархія поточних проблем. Побачимо, як ця система буде функціонувати.
Згідно з новою угодою, країни з-поза єврозони будуть запрошувати на зустрічі євроленду на теми, наприклад, конкуренції та безробіття, й принаймні раз на рік на саміти присвячені реорганізації фонду допомоги. Натомість, розмови пов’язані з боротьбою з кризою будуть відбуватися тільки у гроні 17 учасників, які використовують єдину європейську валюту.
Прем’єр Туск зазначив, що подібні приписи буде важко імплементувати до національних законодавств: Мені здається, що в тексті фіскального пакту немає жодної норми, яка була би для Польщі складнішою для прийняття, ніж для інших країн. Я тут хотів би висловитися обережно, аби не образити нікого з наших партнерів. Якщо б сьогодні зробити рейтинг держав, хто наскільки швидко запровадить в життя всі норми цієї угоди, то Польща безумовно була би на початку списку.
Перед початком саміту польські політики висловлювали побоювання, що Європі загрожує поділ на два табори: той, який з євро, і той, який без. Тому Польща й вимагала участі для всіх членів об’єднання в зустрічах представників держав єврозони. Проти такої пропозиції активно виступила Франція, яка є одним з головних донорів фонду допомоги.
Дональд Туск не хоче розглядати ситуацію, що склалася після зустрічі 30 січня, у парадигмі «хто в кого виграв», на його думку Польща точно не програла: Ніхто ні в кого не виграв. Зустріч відбулася в найліпшій союзній манері, яка була випрацювана у ЄС останніми роками. Це значить, що ми знайшли спосіб, як забезпечити очікування і перших, і других, натомість зменшивши претензії. Я не їду з відчуттям тріумфу, але їду з відчуттям виконаного обов’язку. Я переконаний, що і наші інтереси, і інтереси ЄС зараз достатньо захищені.
Прем’єра традиційно критикують діячі з опозиційної партії Право та справедливість. Євродепутат Конрад Шиманський вважає, що під час останнього саміту не вдалося захиститит важливі для Польщі позиції: Не можна говорити про успіх в ситуації, коли навіть наші мінімальні вимоги – проста присутність на зустрічах євроленду – були проігноровані. З тим, як сформульований текст угоди, сьогодні ніхто не може сказати з певністю, в яких самітах Польща буде брати участь, а в яких – ні. Варшава не матиме жодного впливу на зміни в єврозоні.
Отже, польські праві сили сприйняли результати брюсельської зустрічі як дипломатичну поразку держави. Економісти ж обстоюють іншу думку. Фінансовий аналітик Павел Цимцик вважає цю угоду добрим компромісом та гарним знаком, що ЄС більше не хоче будувати економіки, які живуть в кредит: На даний момент цей фіскальний пакт донесе до членів ЄС дуже просту та ясну ідею: не можна без кінця набирати заборгованості. Треба дотримуватися простого правила – обмежувати витрати з року на рік та не розгойдувати маятник заборгованостей.
Експерт вважає, що після підписання пакту ЄС досягне нового рівня євроінтеграції. І треба забути стереотип про «Європу двох швидкостей»: Тепер ми маємо не тільки Євросоюз з 27 державами та єврозону з 17 державами, а новий інститут євроінтеграції з 25 державами, частина з яких ще розглядає можливість запровадження євровалюти. Але, на жаль, подібна практика навряд чи буде функціонувати довгий час.
Щоправда, інтеграція на новому рівні вже точно буде відбуватися без двох держав – Велика Британія прогнозовано, а Чехія непрогнозовано – відмовилися підписувати фіскальну угоду. Причини: завелике втручання Брюсcеля в національну економіку та небажання вирішувати своїм коштом проблеми сусідів. Попереду ратифікація угоди в решті країн. Якщо вона пройде без ускладнень, то Європа отримає великий шанс на швидше подолання кризи.
О.Б.