Logo Polskiego Radia
Print

Україна перед другим туром президентських виборів. Що обіцяють кандидати?

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 18.04.2019 16:01
  • Україна перед другим туром президентських виборів.mp3
Аналіз громадських експертів довів, що обидва кандидати припустилися популістських обіцянок, які не відповідають конституційним повноваженням президента України
Монумент Незалежності, КиївМонумент Незалежності, КиївWikimedia Commons/CC BY-SA 3.0/Tiia Monto

Риторика кандидатів у президенти по багатьох пунктах не збігається з потребами суспільства України, зазначили експерти Реанімаційного пакету реформ. Вони проаналізували програми кандидатів в галузях економічної політики, обороноспроможності, зовнішньополітичного курсу, проблем окупованих територій і реформи з децентралізації. Співголова Ради Реанімаційного пакета реформ Юлія Кириченко зазначила, що в кандидатських програмах виразно проявилася тенденція до надання обіцянок, які не відповідають конституційним повноваженням президентської влади:

– Президент є гарантом дотримання Конституції. Це єдина інституція, на яку покладена така роль. Аналізуючи обіцянки кандидатів, я не чую, як вони збираються Конституцію гарантувати. Натомість я чую багато обіцянок, які виходять за межі конституційних повноважень президента. Президент у нас виступає насамперед гарантом додержання Конституції, державного суверенітету, територіальної цілісності держави і дотриманням прав і свобод громадян. Я читаю в програмі Володимира Зеленського, що він буде формувати політику шляхом референдумів. Але минулого року Конституційний суд скасував закон про референдум. Закону про місцевий референдум теж нема. В Україні неможливо провести референдум! Ось, президент говорить, я все зроблю, що треба з боротьби з корупцією. Я відкриваю Конституцію і дивлюся – де повноваження президента в антикорупційній сфері? Так, у нас є неконституційна практика, коли президент впливає на боротьбу з корупцією. Але конституційних повноважень президента навіть щодо формування нових антикорупційних органів нема.

Проте, президент може вплинути на збереження Національного антикорупційного бюро, перезапуск Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Національної агенції із запобігання корупції і реформування органів охорони правопорядку, вважають інші експерти. Ці чотири вимоги до майбутнього президента містяться в антикорупційному блоку рекомендацій Реанімаційного пакета реформ, заявив головний експерт групи «Антикорупційна реформа» Олександр Леменов:

– Служба безпеки України – це завжди таке «око государеве» і ми розуміємо, що очільник СБУ, як і генпрокурор є репрезентантами волі президента. В СБУ обов'язково треба усувати повноваження економічного розслідування. Йдеться про корупцію і тиск на бізнес. СБУ має стати спецслужбою. Загальна кількість службовців СБУ сьогодні сягає 33 тисяч осіб, хоча законом це не закріплено. В новому законі їхня кількість визначена в 31 тисячу. Це в 6 разів більше, ніж британські Мі-6 і Мі-5. Це супер-мега-контртерористичний орган. В мене є сумніви, що це свідчення наближення до західних демократій. Я не впевнений, що Зеленський чи Порошенко захочуть змінити тут стан справ. Йдеться про повноцінний запуск Державного бюро розслідувань, про створення служби фінансових розслідувань і повноцінне реформування органів прокуратури.

Хоча економічну політику в Україні за Конституцією визначає уряд і парламент, політична позиція президента може суттєво впливати одразу на кілька ключових напрямків економічного життя. Але це не означає впливу на формування комунальних тарифів і ціни на газ, зазначив співголова Ради Реанімаційного пакета реформ і директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський:

– Чому я кажу, що тут важлива позиція президента? Тому ще він ставить підпис під меморандумом про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Це означає, що він щонайменше бере участь у цих перемовинах і висловлює свою позицію, що межує з питаннями безпеки і оборони. Я б хотів поставити питання, що пов'язане з олігархічною системою українського суспільства. Олігархи – це перш за все, великі підприємства. На 800 великих підприємств сьогодні припадає близько половини податкових доходів держави. Вони мають користуватися тими ж законами, що й всі, а їхні інтереси за кордоном також слід захищати, бо це наш виробник. Але виникає питання втручання власників цих підприємств у політику. Ми також маємо говорити про проблеми з обслуговуванням зовнішнього боргу і тут політична позиція президента є дуже важливою. На жаль, ми ще будемо впродовж тривалого часу залишатися в стані гібридної війни з Росією. А це означає проблеми економічних зв'язків між Україною і окупованими частинами. І ми маємо чітко розуміти, що ми будемо робити з тими територіями після їхнього звільнення. Це питання, як їх відбудовувати і про це вже треба думати сьогодні.

Досягти сумісності українського оборонного комплексу з НАТО в логістиці, оперативній та адміністративній сферах – такими є головні завдання для президента України на майбутні 5 років згідно з рекомендаціями Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони. Генеральна секретарка цієї організації Олена Тригуб зазначила, що це дозволить досягти стандартів НАТО і отримати членство в цьому блоці:

– Зеленський і Порошенко говорять про НАТО. Є єдина різниця: Порошенко обіцяє в своїй передвиборчій програмі, що 2023 року Україна подасть заявку на вступ в Альянс, а Зеленський говорить про референдум на цю тему. Порошенко говорить, що 6 відсотків нашого ВВП іде на оборону і що це натівський стандарт. Насправді в НАТО бюджетом оборони вважається лише бюджет Міністерства оборони. А в нас оці 6 відсотків – 200 мільярдів гривень – включають і Міноборони, і Нацполіцію, і Нацгвардію,і прикордонну службу. Тому слід сфокусуватися на реформі Міноборони. Фінансування сектора безпеки і оборони має бути максимально прозоре і підзвітне суспільству. Служба безпеки має стати класичною контррозвідкою, як в країнах НАТО, і також підзвітною спеціальному парламентському комітету. Президент Порошенко прореагував на скандал навколо Олега Гладковського, в минулому Свинарчука, що спалахнув напередодні виборів завдяки публікаціям у пресі. Порошенко звільнив Гладковського, це позитив. Але дивно, що Порошенко сказав, що не знав, чим Гладковський займався, хоча його діяльність була на перших шпальтах наших розслідувань, а також розслідувань інших журналістів і «Нью-Йорк Таймс». Дивно, що Порошенко раніше не знав, чим займається його колишній бізнес-партнер.

Хай би як там було, а українські виборці останніми роками залишаються нетерпимими до невиконання обраними ними президентами своїх обіцянок. Згідно з дослідженнями експертів, вже за півроку нинішній рейтинг популярності будь-якого переможця президентських виборів може обвалитися до критично низьких показників. Тим більше, що зараз люди очікують вирішення не лише соціально-економічних проблем, а й проблем зовнішньої загрози державності і скорочення масштабів корупції. Згідно з останнім опитуванням групи Рейтинг, 83 відсотки українців хочуть не просто змін, а радикальних змін. Натомість, експерти Реанімаційного пакета реформ застерігають, що настав час не лише на впровадження подальших, а й на продовження вже розпочатих реформ і копіткої щоденної роботи із тим, щоби «не виснажитися під час реформаторського марафону».

Вільгельм Смоляк

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти