Київ закликає Євросоюз до нових санкцій проти Росії за проведення незаконних виборів на Донбасі і збройний напад росіян на українській кораблі в Керченській протоці. Натомість, такі країни, як Німеччина, Франція і Італія не хочуть подальшого економічного тиску на Росію. Напередодні вирішальних дебатів в Брюсселі з цієї проблеми дипломати країн ЄС оприлюднили в Києві свої погляди на перспективи запровадження нових антиросійських санкцій.
13 грудня очікуються дебати країн-членів Євросоюзу з проблеми запровадження нових антиросійських санкцій. До цієї дати в Києві було оприлюднене дослідження київського Центру «Нова Європа» наслідків для Євросоюзу санкцій проти Росії за минулі роки. Ціна антиросійських санкцій в цьому документі виявилася досить незначною. За узагальненими в дослідженні даними Eurostat, частка європейських товарів, що від 2014 року потрапили під російські санкції, складає лише 0,3 відсотка від усього експорту з 28 країн-членів ЄС до третіх країн. Аналітик Центру «Нова Європа» Тетяна Левонюк зазначила, що з 2014 року зростання експорту сільськогосподарської продукції ЄС у треті країни втричі перевищило падіння експорту цієї продукції до Росії. А за три квартали 2017 року 26 країн-членів збільшили обсяги експорту до Росії в порівнянні з цим періодом 2016 року.
Тим часом, президент України Петро Порошенко в інтерв'ю міжнародній інформаційній агенції Bloomberg закликав західний світ діяти і посилити санкції проти Росії і збільшити присутність НАТО в Чорному і Азовському морях. «Діяти - не означає оголошувати війну... Але діяти - значить введення нових санкцій проти Росії, пакет санкцій за Азов», - зазначив Порошенко.
Заступник керівника головного департаменту з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України Сергій Лещенко зазначив, що Україна зі свого боку, як жертва агресії, має право висувати максимальні пропозиції щодо санкцій. Адже європейські компанії не надто потерпають від російських контрсанкцій:
– Є питання дилеми між цінностями та економічною вигодою. Російська влада намагається максимально грати на цьому. Безперечно, наші національні санкції мають йти набагато далі, ніж це можуть дозволити собі наші євроатлантичні партнери. Але у дискусії з ЄС, США і «Великою сімкою» ми маємо працювати для знаходження адекватної відповіді, адекватного обсягу санкцій, який би забезпечував максимально відчутний вплив на агресора. Російській ринок після зняття санкцій все одно відкриється для європейських товарів. Європейські компанії не лише набули нові ринки завдяки диверсифікації, а й але вони також зберегли російські ринки.
Але посол Німеччини в Кураїні Ернст Райхель заявив під час обговорення дослідження, що існує «певна межа обсягу санкцій, які можуть просувати чи запровадити демократично обрані політики країн-членів ЄС» не наражаючись на серйозну критику всередині власних країн чи у дискусії між країнами-членами Євросоюзу.
– Якщо говорити про інцидент в Азовському морі і проблему пересування суден, то це не стосується Азовського моря, яке є внутрішнім морем для України і Росії. Хочу попередити, що якщо висуваються дуже амбітні вимоги, їх може бути важко реалізувати. Розглядається запровадження санкцій у зв'язку з подіями в Керченській протоці. Зараз наше завдання – створити умови, щоб не відбулася подальша ескалація цього конфлікту і щоб ситуація не стала зовсім неконтрольованою. На мою особисту думку, це не виключає, що згодом ми знову повернемося до питання санкцій, проте принаймні у деяких країнах-членах, включно з моєю, є відчуття, що запроваджувати зараз нові санкції проти Росії було б контрпродуктивно, тому що напруга досягла значного рівня.
Натомість, підтримку Україні в її прагненнях натиснути на Росію економічно може надати Естонія, яка увійшла до трійки держав ЄС, що найбільше потерпають від російських контрсанкцій. Заступник глави місії посольства цієї держави в Україні Маргус Сярглепп зазначив, що запроваджені ЄС антиросійські санкції стали виявом європейської єдності і ґрунтуються на європейських цінностях.
– Естонія не вперше зазнає таких змін в кон'юнктурі - дещо подібне вже відбувалося 1995 року. Багато естонських компаній дійшло висновку, що немає сенсу намагатися експортувати на схід і можна спробувати експортувати в західні країни. Ми в Естонії вже звикли до змін кон'юнктури, і наші компанії намагаються реагувати, щоби пом'якшити втрати для себе.
Підтримуватиме Україну і сусідня Польща. Заступник Глави місії Посольства Республіки Польща в Україні Міхал Гєргонь, зазначив, що активні дебати щодо санкцій неминучі, тому що рішення потребує консенсусу між усіма 28 країнами-членами, але санкції, скоріш за все продовжать, тому що Росія не змінила свою політику:
– Ми маємо враховувати, що санкції тривають оскільки Росія не продемонструвала доброї волі до України і продовжує агресію. Росія була великим ринком для польських виробників. У 2014 році було падіння виробництва для багатьох польських виробників, але потім відбулося повернення їхніх доходів на попередній рівень. В ЄС збереглася єдність щодо подій, які відбуваються в Азовському морі. Сподіваємося, що на певному етапі це змусить Москву зрозуміти, що не слід підривати український суверенітет.
Західні дипломати зійшлися на тій думці, що діючі антиросійські санкції ЄС, скоріше за все, таки будуть подовжені. Але наразі серед країн-членів Євросоюзу немає остаточного консенсусу.
Вільгельм Смоляк