Logo Polskiego Radia
Print

«Росіяни бояться зміни системи»

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 19.03.2018 16:42
  • 20180319_Putin_wybory.mp3
Польські експерти коментують вибори президента у Росії
PAP/EPA/SERGEI CHIRIKOV / POOL

Щоправда, російська Центральна виборча комісія офіційні та остаточні результати президентських виборів оголосить впродовж найближчих десяти днів, вже сьогодні можна сказати, що новим старим президентом Росії став Владімір Путін. Явка на виборах склала 64,4% - це дані після опрацювання 99,8% голосів. За словами кореспондента Польського радіо у Москві Мацєя Ястршембського, це непоганий результат, але...

- Були очікування, що результат буде ліпший. Якщо ми подивимося на кольорову карту, яку представляють російські інформаційні агентства, то побачимо, що найбільша підтримка самої ідеї провести президентські вибори, тобто коли люди вирішили піти голосувати і проігнорували заклик, хоча б Алєксєя Навального, щоб бойкотувати вибори, отже найбільша підтримка виборів була на Далекому Сході, на півночі Росії. Чим ближче до центру Росії, тобто великих міст, як Санкт-Петербург та Москва - тим менше людей хотіло йти голосувати. Ці дані підтверджуються теж моїми розмовами з мешканцями російської столиці та росіянами, котрі приїхали на вікенд до Москви з інших міст – Осмька, Сочі чи Владивостока. Люди мені говорили, що вони навіть мають при собі ці виборчі бюлетні, але не підуть на виборчі дільниці. Вони, щоправда, не вживали окреслення «бойкотувати вибори», але казали, що насправді немає кандидата, котрий би відповідав їхнім очікуванням. Така думка стосувалася теж Владіміра Путіна.

Але, як зауважує Анастасія Сєрґєєва з Товариства «За вільну Росію», беручи до уваги зусилля, які Кремль вкалав у цю кампанію, результати важко назвати дуже добрими:

- Я пам’ятаю, скільки зусиль влада вклала у те, щоби підвищити явку на виборах. І які маємо результати? Владі тільки вдалося повторити рівень участі у виборах громадян з 2012 року. Кремль планував заохотити до голосування понад 70% виборців, тобто збільшити явку на принаймні 6%. Цьогоріч маємо участь громадян у виборах на рівні більш-менш 64%. Тож якщо віднімемо ці 6%, тобто зусилля влади, то отримаємо п’ятдесят з чимось відсотків – і це є реальна явка.

Цьогорічні вибори в Росії вкотре показують, що панування Владіміра Путіна здається бути позадискусійним, а політична система Росії є закритою і немає людини, яка би становила хоч якусь загрозу Путіну. Алєксєй Навальний навіть не зміг провести бойкот виборів, - говорить Пйотр Сквєцінський з порталу «Sieci»:

- Здається, що переважна більшість росіян не виступає на боці опозиції, але це не означає, що вони відчувають ентузіазм з приводу Путіна. Якби спробувати описати те, що відбувається нині в Росії, одним словом, то це було би слово «маразм». Звісно, цей маразм не є сприятливим для опозиції, але він не сприяє теж владі. Щоправда, цей маразм означає відсутність якоїсь загрози, але цей маразм підсилений якимось таким очікуванням на те, що прийде нарешті щось нове.

Із публіцистом не погоджується Анастасія Сєрґєєва – як каже, росіяни бояться зміни системи. Це добре розуміють опозиційні кандидати, котрі не пропонували у своїх програмах радикальних змін:

- Росіяни хочуть змін, але це інші зміни, ніж розуміємо їх ми, коли говоримо про зміну системи. У Навального, наприклад, були дві теми – боротьба з корупцією та зміни політичні. Ґрудінін, наприклад, теж говорив, що цей порядок, який існує зараз, є несправедливим, що треба більшу вагу присвячувати соціальним питанням. Собчак наголошувала на боротьбі з корупцією, Явлінський теж мав свої пропозиції змін. Але ці всі кандидати говорили про політичні зміни, не про зміну системи. Чому? Тому що росіяни насправді бояться зміни системи. Для них це означає повернення до 90-х років або у 2014 рік в Україні.

Відсутність альтернативи для Владіміра Путіна – це один з елементів авторитарного режиму, який на добре вкорінився у Росії, - говорить експерт з міжнародних питань Ярослав Ґузи:

- Цікаво було би, якби опозиція, хоча б фрагментарно, перевірила якою була явка на цих виборах. І наскільки влада зафальшувала цю картину. Тому що єдине, про що можемо говорити, це є кількість голосуючих– адже програмно Путін не має що запропонувати громадянам. Влада намагалася заохотити громадян до участі в голосуванні різними способами, зокрема, грою на патріотичних струнах, визначаючи дату виборів у річницю анексії Криму, але якоїсь ейфорії на вулиці не було видно. Те, що для мене є очевидним, - росіяни не мають якихось очікувань щодо цього чергового терміну повноважень Владіміра Путіна – буде так, як є зараз. Питання – чи те, що є, задоволняє людей, адже Росія в економічному плані, і в палні міжнарподної ситуації – у ненайкращому стані. А це контрастує з тим що говорить пропаганда.


Ярослав Ґузи звертає увагу на ізольованість російського суспільства:

- Те, що є суттєвим і становить найбільшу загрозу в контексті можливих внутрішніх змін, так це повне відмежування російського суспільстві від зовнішніх джерел інформації. Те, що Путін дуже послідовно втілює, наслідуючи при цьому Китай, це асболютна ізоляція громадян. Завдяки цьому можна безперешкодно впливати на людей пропагандою, яку створюють за допомогою нових технологій, і маніпулювати гргомадянами. Я вважаю, що в цьому сегменті Захід повинен бути особливо активним і намагатися принаймні впливати на ситупцію в Росії.

Polskie Radio24/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти