В заяві Верховної Ради сказано, що найбільшу тривогу в України викликає "розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатне безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі".
Раніше президент України Петро Порошенко закликав Польщу до об'єктивності та діалогу. Він назвав оцінки Варшавою історичних постатей України та непростих сторінок спільної історії двох держав "абсолютно необ'єктивними та категорично неприйнятними" і закликав пам'ятати спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів.
Своєю чергою, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що історична правда не має національних меж і не встановлюється законами. А директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пошкодував, що новий польський закон загрожує унеможливити проведення історичних дискусії на території Польщі з українськими істориками.
Віце-спікерка Верховної Ради Оксана Сироїд вважає, що всі ці заяви мають стати лише початком політичної реакції офіційного Києва на демарші польської сторони:
– Політика – це майбутнє, політика ніколи не є минулим. В тому і є величезна помилка уряду Польщі, що він будує політику в минуле, де політики немає. Це питання в публічній площині не вирішується. Це є питання геополітичне. Ми розуміємо, хто є найбільшим ворогом на континенті – це є Росія. Поляки можуть шукати собі ворогів і серед українців. Але я би на їхньому місці задумалася: якщо Росія впродовж 4 років війни проти України вдвічі збільшила своє військо і втричі збільшила його озброєння, то вони справді думають, що все це проти тільки України?
Своєю чергою, віце-прем’єрка з євроінтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що історичні проблеми між Україною і Польщею мають розв'язувати історики:
– У нас надзвичайно складна історія. Між українцями і поляками. Вона не завжди була світлою і має свої чорні сторінки з обох боків. Але представляти цю історію, аналізувати її, інтерпретувати, пояснювати мають історики без політичної інтерпретації, яка буде нас стримувати у русі вперед. Я би таки йшла не шляхом взаємного шантажу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе пообіцяла, що Україна висловлюватиме своє незадоволення такою інтерпретацією історичних подій, однак прагне повернути взаємини з Польщею в русло стратегічного партнерства.
Наскільки нинішня ситуація здатна зіпсувати стосунки офіційного Києва і Варшави? Депутат Верховної Ради України, член міжпарламентської групи Україна-Польща Максим Курячий закликав не перебільшувати значення нового польського закону:
– Я не сприймаю закон, ухвалений польським Сеймом ані як правовий, ані як політичний документ. Це – емоційне рішення. Але зараз не час робити будь-які дзеркальні кроки і вдаватися до історики. Потрібно виводити це питання на більш високий рівень. Більш високий рівень – це Рада Європи. Ми маємо діяти сьогодні в межах міжнародного публічного права. Це буде найдієвіший крок, який ми мусимо зробити. Я категорично проти того, що деякі наші ЗМІ називають рішення польського парламенту антибантерівським. Це неправда.
На відміну від нього українські націоналісти не на жарт стривожилися демаршем Сейму. Активісти партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Національний корпус, Правий сектор та Конгрес українських націоналістів вдалися до пікетування посольства Польщі в Україні, але в переданому польським дипломатам зверненні звучав не лише гнів, але й заклики до порозуміння:
– Герої "Небесної сотні" і тисячі наших героїв йшли і йдуть і бій під бандерівськими гаслами: "Слава Україні" – Героям слава!" саме ці герої стоять сьогодні в обороні також Польщі, Європи та цілого світу від російської орди. Українці поважають право поляків бути патріотами своєї держави, шанувати своїх героїв і очікують на таку саму повагу. Не смійте ставити українську націю перед вибором – хто її герої.
Один з лідерів Конгресу українських націоналістів Володимир Петранюк сказав, що українські націоналісти сподіваються на діалог з Варшавою, а не на конфронтацію з націоналістами Польщі:
– Мета акції – щоби той закон не був підписаний президентом, щоби нас почув президент Дуда. Купка політиканів створила цю проблему, старається посварити наші народи. І це – найгірше.
Проте Анджей Дуда таки підписав ухвалений Сеймом і Сенатом закон в той самий день, коли Верховна Рада проголосувала своє звернення. Тепер слово за Конституційним судом Польщі, але українські експерти не очікують, що його рішення змінить ситуацію, сказав політтехнолог Олександр Курбан:
– Справа в тому, що в Польщі ось-ось мають відбутися місцеві вибори. І я не розглядаю цей закон, інакше, як політичну рекламу політичних сил, які там хочуть отримати перевагу. Це гра із натовпом. Зовнішня загроза, навала мігрантів і економічна криза спричинили інтерес і підтримку правих і ультраправих ідей по цілій Європі. Це відбувається не тільки в Польщі. Польща нас зачепила тільки тому, що це зачіпає наші інтереси, тому до неї така увага і такий галас навколо цього. Це нормальна реакція суспільства на зовнішні загрози і тому праві ідеї найближчими 5-6 роками будуть в тренді. А праві ідеї, це в тому числі ідеї націоналістичні. А націоналістичні ідеї – це одна з найболючіших проблем у відносинах України і Польщі. У нас є позитивний досвід, коли ми раніше разом сідали за стіл переговорів і вирішували цю проблему. Її мають вирішувати професіонали: історики, культурологи, політологи. І тільки коли вони доходять до зважених рішень, вони передають їх політикам.
Особливу тривогу в Україні спричинили чутки про те, що згідно з новим польським законом, до відповідальності будуть притягатися навіть ті українці, які висловили неприпустимі з точки зору цього закону висловлювання не лише в самій Польщі, а й всередині України. Переважна більшість опитаних політиків та експертів одностайно вважають, що загострення українсько-польських стосунків піде на користь не народам двох держав, а лише їхньому спільному ворогові – Росії.
Вільгельм Смоляк