Logo Polskiego Radia
Print

У Криму тривають репресії

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 12.10.2017 16:16
  • POL Krym 12.10.17.mp3
Серед найбільш відомих затриманих людей є особи забороненого росіянами Меджлісу
www.volfoto.inf.ua

На Кримському півострові знову посилилися репресії щодо кримських татар – останні дані говорять про 17 затриманих, 6 загрожує слідчий ізолятор, 11 – арешт на 15 днів. Серед затриманих є члени мусульманської партії Hizb at-Tahrir, у помешканнях яких пройшли обшуки, і ті, хто спостерігав за діями силовиків.
Гостем програми Polskie Radiо 24 був журналіст польськомовної газети «Галицький кур’єр», співпрацівник Польського радіо для закордону Войцєх Янковський, який часто відвідує Крим.
Учасники протесту звинувачені за статтею 205 російського кримінального кодексу: участь в організації діяльності партії Hizb at-Tahrir. Але заступник голови Меджлісу каже, що так насправді заарештовано членів кримської Солідарності, організації, яка допомагає родинам арештованих і репресованих осіб. Чи такого типу події – це буденна практика в Криму?

Може, не буденна практика, бо це було б перебільшенням, бо такі арешти не відбуваються щодня, але репресії щодо кримських татар з часу анексії Криму фактично проходять постійно. 11 жовтня стало особливим днем, що закінчився кримінальними справами.
Якщо говорити про кримських татар на півострові і репресії проти них після анексії Криму Російською Федерацією, то застосовуються два параграфи – один, про який Ви згадали, а другий – це параграф 170.1, – заклики до порушення територіальної цілісності РФ
.

Чи таких людей вибирають серед татарських активістів, чи серед затриманих ті, хто має якісь сімейні зв’язки з діячами такого типу організацій?

Тяжко сказати, щоб була якась конкретна ознака, інколи це дійсно особи, пов’язані з активістами. Ми тут маємо справу з організацією Hizb at-Tahrir, яка заборонена на території РФ (в Україні вона діяла легально). Чи всі затримані належали до неї – невідомо, але варто зауважити, що раніше мали місце викрадення татар і вони просто зникали, або знаходили мертве тіло. Перший такий випадок стався під час так званого референдуму і пізніше, протягом кількох місяців, траплялися такі випадки.

Серед найбільш відомих затриманих людей є особи забороненого росіянами Меджлісу – Ахтем Чийгоз (8 років колонії), Ільмі Умеров (два роки колонії) – чи такі особи там, на місці, мають хоча б допомогу адвокатів?

Так, вони мають адвокатів на місці. Я розмовляв з дружиною Ахтема Чийгоза, її чоловік, заступник голови Меджлісу, отримав 8 років, він мав дуже добрих і татарських, і російських адвокатів, але – як сказала дружина – у судовій залі ніби театр і мало хто вірить у те, що остаточний вирок буде не таким, як передбачає влада. Як сказав мені один з адвокатів, – у Росії політичні справи відбуваються згідно зі сценарієм, що надсилається з Москви.
Багато осіб кримськотатарського походження не погоджуються на анексію. Але треба якось жити і більшість з них отримали російське громадянство. На цю тему тривали великі дискусії, адже без паспорта немає медичної опіки та усієї решти функціонування, зокрема без цього документа не можна займатися власним бізнесом
.

На початку тижня ЗМІ повідомили про з’їзд української діаспори в Криму і там, зокрема, були представники ніби української діаспори з Польщі, хоча потім виявилося, що це були представники російської діаспори з Білостоку. Чи можна дійсно стверджувати, що особи кримськотатарського чи українського походження справді можуть плекати свою культуру? Чи як тільки таке плекання виходить за рамки «шароварщини», це відразу ж переслідується?

Тут видно цинізм цього матеріалу, про який Ви згадали – описання в кримському ТБ візиту 15 представників української діаспори, я б навіть додав, нібито представників, бо усіх їх не знаю. Але з одним із них усе зрозуміло. Під час цього візиту, – це ми можемо побачити в Інтернеті, – відбулося покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку в Сімферополі, в парку, де ще у березні 2014 року проходили мітинги проти референдуму. Гарні дівчата поклали квіти, там були представники колишніх країн Радянського Союзу, Литви, Болгарії і Польщі. Один із них українською і російською виголосив промову, процитував Тараса Шевченка, потім був музей, де дівчатка у національному вбранні танцювали, – усе це ота шароварщина, яку влада любить, це показ такого собі плюралізму і того, що меншини, мовляв, мають свої права.
Але, якби цей матеріал зробити більш ретельним, то журналісти, наприклад, могли б поговорити з Леонідом Кузьміном, який очолює Український культурний центр у Сімферополі і який ніяк не може отримати згоду окупаційної влади на святкування березневої річниці Тараса Шевченка. Ба більше, цей пам’ятник знаходиться під моніторингом влади. Як тільки камери покажуть, що відбувається якийсь мітинг, його відразу ж можна розігнати.
Але, повертаючись до пана Яремчука, який в Криму грає роль представника української діаспори в Польщі, – пошукавши в Інтернеті, можна побачити, що він числиться у секретаріаті Російського культурно-освітнього товариства в Білостоку
.

Це дійсно приклад маніпуляції російських ЗМІ. Скажіть, будь ласка, – Ви наприкінці серпня перебували у Криму, – як там насправді з відпочивальниками, чи вони там були? Бо російські ЗМІ кажуть одне, українські – інше.

Трохи туристів там є, але це приїжджають так звані бюджетники та пенсіонери, які отримують в одному пакеті – подорож у Крим, відпочинок у якомусь відпочинковому центрі. Причому відпочивальників більше, чим ближче до керченського перешийка, а чим глибше у півострів, то там їх менше. А вже, наприклад, у Євпаторії, на північному заході півострова, то там людей дуже мало. Зараз там порожньо, тому, на мою думку, туристичний сектор переживає ненайкращі часи. Я ночував в одному з готелів Євпаторії, власник якого – азербайджанець, він казав, що колись цей готель розквітав, а зараз там майже немає гостей.

Це шокує, адже відомо, що Крим і в радянські часи, і в часи незалежної України був великим туристичним центром. А чи правда, що останнім часом у Крим їдуть відпочивати й туристи з України?

Я не можу це підтвердити на сто відсотків, але знаю, що приїжджають, – багато чи мало – не знаю. Коли я показував свій польський паспорт на переході в Армянську, то до мене мав підійти якийсь службовець, щоб провести зі мною довшу розмову. Коли я чекав на неї, то бачив, як на цьому адміністративному кордоні відбувався рух – 80 чи 90% осіб мали при собі українські паспорти. Невідомо, чи це були українці з континентальної України, чи це були кримчани, які навчаються, працюють чи просто перебували в Україні і поверталися додому.

Чи люди, які проживають у Криму, шкодують про те, що сталося, чи вважають, що у їхнє життя прийшло покращення?

Там тяжко розмовляти відверто, хіба що це розмова з кримськими татарами, їм вже нема чого втрачати. Мені довелося розмовляти з прихильниками російської присутності і вони брали участь у, так званому, референдумі. Я познайомився з ними саме під час цього невизнаного світом референдуму. Минув рік і ми зустрілися знову, вони не хотіли розмовляти зі мною, лише сказали – все в порядку, і швидко зникли. Тож я можу лише бачити їхню реакцію на мої питання, говорити вони не дуже хочуть.

А що можна сказати про ціни – чи вони піднялися, чи залишилися на тому, так би мовити, українському рівні?

Татари сміються, що вони хотіли російської зарплати і українських цін, але щось пішло не так. Кримські татари пояснили, що на початку був перехідний період, коли на півострові різко піднялися зарплати й пенсії, що викликало великий ентузіазм. Потім, після перехідного періоду, який тривав лише до кінця 2014 року, були навіть прохання до Путіна, аби продовжити цей період, – безрезультатно, – і потім все почало вирівнюватися з Росією. Кримчани скаржаться, що ціни стали такими як у Москві, але мені здається, що це перебільшення, проте, там дійсно все подорожчало.

Ситуація непроста, а повертаючись до кримських татар, Ви розмовляли з дружиною Ахтема Чийгоза, – як польська сторона чи неурядові організації можуть допомогти кримським татарам, які зазнають переслідування?

Пан Ільмі Умеров отримав два роки лише за те, що сказав про необхідність підримування санкцій. На основі параграфа 170.1 йому дали два роки карної колонії. Я думаю, про це треба говорити. Дружина Ахтема Чийгоза сказала мені, що вона хотіла звернутися до поляків, «які завжди допомагали нам у боротьбі, щоб підтримували нас, щоб не забували про нас. Бо те, що сталося у 2014 році з нами, з кримськими татарами, може статися ще з кимось із сусідів Росії». Вона теж сказала, що необхідна співпраця Сполучених Штатів з Європою, Заходом, для того, щоб зупинити російського агресора.

Polskie Radiо 24/В.П.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти