Прогресивна окупація такими словами влада Грузії називає провокаційні дії Росії на кордоні з Південною Осетією. Ідеться про переміщення прикордонних постів у глиб Грузії та розміщування таблиць із назвою території, яку загарбують росіяни. Від часу російсько-грузинської війни з 2008 року, Москва, незважаючи на заперечення міжнародної спільноти та влади в Тбілісі, вважає Південну Осетію і Абхазію суверенною територією. За повідомленнями грузинських ЗМІ, протягом останніх тижнів кордон між Південною Осетією і Грузією перемістився на кілька сотень метрів, що призвело до того, що земля місцевих мешканців підпала під контроль Росії.
Про ситуацію в бунтівних республіках розповів Польському радіо Іраклі Поршхідзе заступник голови Грузинського інституту стратегічних досліджень.
- Росія займає територію Грузії, і почала це загарбання ще до 2008 року. Росія, фактично, здійснює дуже ефективний контроль над цією територією, ідеться, як про справи безпеки, політичний вплив на владу цих підконтрольних їй територій, так і фанансову підтримку, що в результаті призводить до фінансової залежності цих земель від Москви. Окрім того, Росія відправляє туди своїх людей, які творять тамтешні, прихильні Москві, еліти, що відповідають за щоденну політику. Те, за чим ми додатково спостерігаємо в регіоні Цхінвалі, в Південній Осетії та на лінії російської окупації – це прогресивна анексія. Така політика - не нова, Росія її здійснює від 2008 року. Москві до вподоби приймати односторонні рішення. І Москва, коли їх приймає, хоче, щоб інші вважали це фактом. Тепер, Росія намагається прищепити грузинському суспільству думку, що Грузія слабка, і, незалежно від того, що Москва вирішить зробити, зробить це, а грузини, просто будуть примушені прийняти це до відома. Росія намагається витворити стокгольмський синдром, який призводить до того, що жертва зазнає дедалі більших репресій - аж нарешті приймає дійсність такою, яка вона є. Водночас, Росія дає зрозуміти всьому світові, що вона приймає односторонні рішення, і це просто, треба прийняти до відома.
Грузинський експерт пояснив механізми, які Росія застосовує не лише щодо Грузії та її громадян, але також щодо України:
- Звичайно, це має дуже важливі наслідки. По-перше, Росія намагається показати, що вона весь час залишається імперією, яка вирішує про долю країн у регіоні. Натомість, іншим республікам намагається показати, що у випадку, якщо вони не будуть вести себе, так як хоче Москва, то вони будуть наступними. Крім того, Росія здійснює, так званий, рефлекторний контроль, який полягає в тому, що актор «А» - у цьому випадку Росія, примушує актора «Б», тобто Грузію, поводитися так, як цього хоче Москва. А це, в свою чергу, може означати, що нарешті Грузія прийме реальність введену Москвою, де території окуповані Росією вже не будуть частиною Грузії, тільки стануть незалежними. Таким чином Росія хоче також показати, що уряд Грузії надто слабкий, і не спроможний запобігти розвиткові ситуації. Це призводить до того, що громадяни Грузії починають дедалі більше сумніватися у можливостях власної влади і схиляються до наближення з Росією. На їхнє переконання, це єдиний вихід, оскільки Москва і так робить, що їй заманеться, і тут ніхто не спроможний допомогти. На мій погляд, дуже подібна ситуація в Україні. Те, що Росія коїть в Україні сильно нагадує її дії тут у нас, у Грузії. Росія сама вирішила про загарбання Криму, сама прийняла рішення про воєнні дії на Донбасі та Луганщині, і весь час скрізь повторює, що українцям треба з тим змиритися. Таким чином Росія хоче поставити і в Києві, і в Грузії свою владу, яка буде схвально приймати і виконувати всі вказівки Москви.
Заступник голови Грузинського інституту стратегічних досліджень Іраклі Поршхідзе вказує, що своїми діями Москва хоче укріпити свою позицію також в очах Заходу.
- Звичайно, у цьому є також месидж для Заходу і міжнародної громадськості, що Росія достатньо сильна, аби самостійно приймати рішення, незалежно від того, яка позиція інших країн, незважаючи на засади міжнародного закону такі як суверенітет, територіальна цілісність, непорушність кордонів, невтручання в справи інших країн тощо.
Тому, на погляд грузинського експерта, відповідь Заходу, не лише ЄС чи НАТО, але всього західного світу, повинна бути більш рішучою:
- На мій погляд не йдеться лише про реакцію НАТО, але також інших установ і держав, яких стосуються проблеми, що дають серйозні стратегічні наслідки. Якщо такі дії відбуваються у Грузії та в Україні, яка в десять разів більша за Грузію, то немає ніяких гарантій, що подібні сценарії не будуть реалізовані в інших країнах-сусідках Росії. Це стосується Польщі та країн Балтії. Звичайно, все залежить від того, які рішення прийме Москва. Ми звикли до думки, що Росія - регіональна імперія, проте виявляється, що воно зовсім не так. Москва втручалася в Сирії та в інших місцях, де ніхто й не думав, що таке може статися, бо це незаконно. Для мене це стратегічна короткозорість. Якщо Росія не отримає чіткого сигналу, що такі дії дорого їй обійдуться, не тільки в плані безпеки але й економічних, політичних, фінансових наслідків, то вона не зупиниться. Я вважаю, це велика складність. Нині Європа має серйозні проблеми, і Росія про це добре знає, а отже, використовує ситуацію. Натомість у трансатлантичних взаєминах нам невистачає чіткого визначення. Але тут проблемою є також і сам уряд Грузії, який достатньою мірою не наголошує на цьому питанні, який не переконує наших союзників, що ситуація вкрай сейрозна не лише у Грузії, але й в Україні. Я гадаю, помилка грузинського уряду така, що наша влада не поєднує того, що відбувається на окупованих територіях Грузії, із тим, що відбувається на окупованих територіях на сході України. Санкції, які були дуже доброю ідеєю, і які треба продовжувати, повинні бути пов'язані також і з тим, що відбувається у Грузії.
Експерт пояснив чому влада Тбілісі так слабко акцентує на діях Росії в Грузії:
- Тут не йдеться лише про останні дії Росії, але також про політику попередньої влади Грузії, яка вдавала, що в нас немає проблеми з Росією, а отже, на міжнародній сцені не наголошувала на цих відносинах. Уряд приймає, що коли ми не будемо тиснути на Росію, то вона припинить поводитися, як досі, а отже, в нас не буде нових труднощів. Проте, виявляється, що все по-іншому. На додачу Грузія зникає зі свідомості міжнародної громадськості, у закордонних ЗМІ ми не багато чуємо про проблеми Грузії з Росією, тобто зі стратегічної точки зору – Грузія перестає бути вагомим питанням, тим часом ми поступово втрачаємо свою власну територію. Нинішня політика замовчування проблем не приносить результату, а навпаки, лише погіршує ситуацію.
Грузинський експерт підкреслив, що Грузія та інші країни, які свою безпеку вбачають у членстві в НАТО, повинні стати частиною Північноатлантичного альянсу. Те ж саме стосується ЄС – наголосив заступник голови Грузинського інституту стратегічних досліджень Іраклі Поршхідзе, і додав, що в цьому контексті надзвичайно важливо зберегти перспективу членства не лише Грузії, але й усіх країн Східного партнерства, бо це буде вагомим стимулом іти європейським шляхом. Росія, натомість, повинна відчути, що немає згоди на її дії, а отже, санкції треба не просто зберегти, а розширити.
Л.І.