«Цвинтар в Биківні – це святе місце як для України, так і для Польщі, а профанацію скеровано проти пам’яті десятків тисяч жертв сталінських репресій», - вважає Богдан Біляшівський, директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» під Києвом. На думку експертів, цей акт наруги – провокація, спрямована на те, аби розпалити атмосферу і розсварити поляків та українців.
У ніч з 24 на 25 січня невідомі зловмисники помалювали червоною фарбою могили та пам’ятники у польській та українській частинах цвинтаря у Биківні, де спочивають жертви сталінського тоталітаризму. Зловмисники нанесли написи «СС Галичина» та «ОУН-УПА» на меморіальній стіні із прізвищами польських жертв з так званого «українського катинського списку». Таким самим написом було також осквернено українських жертв сталінських злочинів. Крім того, в українській частині цвинтаря було зроблено напис «ОУН-УПА» з нецензурним словом.
PAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO
МЗС Польщі вимагає від Києва розслідувати справу наруги в Биківні, а також знайти зловмисників та покарати їх. В дипломатичному відомстві України рішуче засудили акт вандалізму на польській та українській частинах заповідника, наголосивши, що українські правоохоронні органи вживають невідкладних заходів для розслідування цього ганебного вчинку та притягнення винних до відповідальності.
Журналіст тижневика Newsweek і експерт у східній тематиці Міхал Кацевич переконаний, що подібні акти вандалізму є провокацією, спрямованою на розпалювання відповідних настроїв серед поляків та українців:
«Якщо до цього додати профанацію також українських цвинтарів та українських пам’ятників на терені Польщі, то в цілому можна говорити про певну серію акцій, які, ймовірно, є провокацією, спрямованою на роздмухування польсько-українських конфліктів і проблем. Це діє на користь проросійських сил і Росії загалом».
Нагадаю, що профанація цвинтаря у Биківні – це не перший подібний інцидент в Україні за останній час. На початку січня невідомі підірвали пам’ятник у селі Гута Пеняцька Львівської області, що увічнює пам’ять про поляків, вбитих там у часи Другої світової війни підрозділами УПА та «СС Галичина».
PAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO
На думку Міхала Кацевича, вчинити наругу над цвинтарем у Биківні могли люди, котрі працюють на користь московських інтересів в Україні. Публіцист відзначив, що серед підозрюваних можуть бути активісти, пов’язані із проросійськими силами над Дніпром, які, як звернув він увагу, нікуди не зникли з країни і залишаються активними. Також журналіст Newsweek’а зауважив, що в деяких націоналістичних організаціях в Україні росіяни мають теж досить серйозні впливи. На словах вони можуть бути антиросійськими, але часто при цьому служити російським інтересам.
Потрібно очікувати на розслідування цих інцидентів в Україні для встановлення усіх обставин актів рагуи, - наголошує Кацевич:
«Ця справа важлива не тільки для Польщі, адже були спрофановані польські місця пам’яті. Це важливо теж для польсько-українських відносин, нашої дружби, а також для українських інтересів. Українська влада добре розуміє, що подібні акції служать російським інтересам, важливо посварити Україну та Польщу. Мова йде про донесення пропагандистської тези, російської інтерпретації, що в Україні при владі фашисти, бандерівці і вони агресивно ставляться не тільки до Росії, але і Заходу, до Польщі. В інтересах Києва – знайти зловмисників і показати, з ким вони насправді пов’язані».
Своєю чергою, на думку багаторічного кореспондента Польського радіо у Києві, наруга над цвинтарем жертв сталінських злочинів у Биківні не повинна погіршити польсько-українські відносини. Пйотр Поґожельський наголошує, що усе тепер залежить від реакції української сторони:
«І, крім того, потрібна також відповідна реакція українських націоналістичних кіл з Києва. Варто нагадати, що коли після Революції Гідності сталася профанація єврейського кладовища в Одесі – кіркуту, то саме українські націоналісти з „Правого сектора” одні з перших туди приїхали і почали наводити лад на цвинтарі, аби показати, що вони не причетні до цього. Добре би було дочекатися подібної реакції, зокрема від київського відділення ОУН-УНСО або теж „Правого сектора”».
Пйотр Поґожельський переконаний, що за провокацією на цвинтарі у Биківні не обов’язково стоять українські націоналісти. Дії вандалів він вважає «абсурдними»:
«Наругу здійснено там над могилами та пам’ятниками також українців, котрі загинули у 1930-1940-их роках за те, що були українцями. Жоден український націоналіст не буде опоганювати власні могили».
Ґжеґож Сьлюбовський з Міжнародної редакції Польського радіо вважає, що до серії актів наруги над польськими місцями пам’яті в Україні причетні «треті особи» і вони виходять за рамки польсько-українських взаємин. А почерк в обох випадках – є досить красномовним. Також публіцист нагадує, що в усіх випадках про акти наруги у першу чергу писали російські ЗМІ та проросійські портали.
«У Гуті Пеняцькій у написах допущены орфографічні помилки. У Биківні в написах українською мовою є вульгаризми на адресу УПА. Це як антиупівські, так і антипольські написи. На цвинтарі у Биківні спочивають жертви НКВС, тому немає прямого зв’язку з польсько-українською історією. Все свідчить про те, що шукати натхненників таких актів треба далі, на сході. Комусь важливо, аби польсько-українські відносини все більше псувалися. Хоча і самі поляки та українці докладають до цього свої руки».
PAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO
Ґжеґож Сьлюбовський вважає, що ці акти наруги не обов’язково матимуть вплив на польсько-українські взаємини, адже на профанацію в Биківні, як і в Гуті Пеняцькій, була належна реакція як з польського, так і з українського боку, а також вжиті невідкладні заходи для розслідування інцидентів. Однак, на думку публіциста, незважаючи на це, польсько-українські відносини нині не погіршуються у зв’язку з багатьма підставами – як з польського, так і українського боку.
«Українці мають значно більше, що втрачати. Для них важливіші добрі взаємини з нами, натомість вони сприймають ці взаємини не зовсім серйозно. Багато разів траплялося так, що влада в Україні легкодумно приймала закони про УПА, що у Польщі сприйняли однозначно. З українського боку не було споглядання у майбутнє».
Ґжеґож Сьлюбовський також звернув увагу, що нині Україна перебуває у значно гіршій ситуації, ніж Польща, у зв’язку із заявами нового президента США Дональда Трампа про необхідність порозуміння з Росією. Публіцист переконаний, що українська влада повинна розуміти цю небезпеку і шукати союзника там, де він є – а він є насправді у Польщі. За словами журналіста, нині серед усіх польських політичних еліт панує консенсус і переконання, що вільна Україна – це також частина польських державних інтересів.
IAR/PR24/Т.А.