Гостею УСПР є журналістка і публіцистка, фахівець з питань Східної Європи Марія Пшеломєц.
Телеканали, радіостанції, преса у Польщі широко повідомляють про агресивну політику Росії, як щодо України, так і щодо Сирії. Отже, треба бути повністю ізольованим від зовнішнього світу, щоб не знати про те, які злочини скоює режим Владіміра Путіна. Але, чи можна сказати, що нині в Польщі існує загальна свідомість щодо загроз з боку Росії?
Марія Пшеломєц: Я не знаю досліджень на цю тему, але правду кажучи, коли я об’їжджаю польську провінцію, бачу, що з цією свідомістю є по-різному. Іноді, у мене складається таке неприємне враження, що до людей більше промовляє пропаганда, мовляв, ми продавали в Росію стільки яблук, а нині немає нічого, ніж проблема потенційної загрози з боку Росії. Звичайно, коли я відвідую регіон Вармії і Мазур, який безпосередньо межує з російською Калінінградською областю, то ця свідомість, особливо серед молоді, більша. Натомість, коли побуваю на Підляшші, в північно-східній частині Польщі, то там частіше переважає точка зору пов’язана, саме, з непроданими яблуками.
Ми вже знаємо, що кремлівська пропаганда підлаштовується під конкретну аудиторію. Це стосується не лише Польщі та Європи, а навіть далі, - США. Чи на ваш погляд, спроба боротьби з російською пропагандою, бо чуємо про різні ініціативи, зокрема, Фонд для демократії реалізує таку програму, може бути ефективною?
Марія Пшеломєц: Ви знаєте, про ці ініціативи я чую вже давно. Що стосується Фонду для демократії, то серед іншого, пан Єжи Пом’яновський використовує проект, який ми, тобто «Студія Схід», створили ще в лютому 2012 року. Це мав бути проект російсько-англомовного інтернет-телебачення направлений до країн Східного партнерства. Це не був задум на свою пропаганду, тільки ідея, за якою глядачам пояснювали б усі важливі події, що відбуваються по відношенні до країн Заходу, держав Європейського Союзу. Отже, це мали бути рішення, які можна було б використати, коротко кажучи: планувався інформаційний, але не пропагандистський телеканал. Нині ми маємо 2016 рік, весь час усі говорять про необхідність боротьби з російською пропагандою, торік дуже багато про це говорили в самому Євросоюзі, але поки що звучить тиша.
Ніби-то на боротьбу з російською пропагандою ЄС виділив 3 мільйони євро на 3 роки.
Марія Пшеломєц: Ви знаєте що, у момент, коли бюджет «Russia Today» складає півмільярда в рік (щоправда доларів не євро), то вибачайте, за 3 мільйони євро можна створити лише інтернет-телеканал. Однак, у мене складається враження, що нині ці гроші витрачаються, в першу чергу, на різноманітні конференції та консультації, що далі робити.
Тобто коротко кажучи: багато про це говориться, а реальних ініціатив – мало.
Марія Пшеломєц: А ви бачите якісь?
Ну саме, не дуже. Але чуємо теж, що ЄС діє повільно, що його робота завжди така затяжна. Однак, чи на ваш погляд, європейські лідери вже зрозуміли, що це питання треба вирішити, чи навпаки, будуть ще зволікати?
Марія Пшеломєц: Нині Євросоюз зацікавлений, в першу чергу, міграційною кризою, війною в Сирії, і такого типу справами. Оскільки торік, ми дійсно чули заяви про необхідність боротьби з пропагандою Кремля, пані Моґеріні висловлювалася на цю тему, то вже цьогоріч – звучить тиша. ЄС має серйозніші проблеми на своїй голові.
Проте сирійська проблема і є безпосередньо пов’язана з Росією. Четвер і п’ятниця – це дні євросоюзного саміту. Анґеля Меркель заявляла, що шукатиме союзників для введення санкцій на Росію, саме за Сирію. Будуть нові санкції чи не будуть?
Марія Пшеломєц: Важко мені сказати, щоправда, частина значущих політиків, як власне канцлер Меркель, підтримують таку ідею. З другого боку однак, інший відомий німецький політик, пан Штайнмаєр, заявляв останніми днями, що загострювання санкцій не має сенсу, бо не приносить ніякого результату. Дебати про продовження санкцій відбудуться в грудні. Дійсно, на даний момент видно, що Росія безпощадними бомбардуваннями Алеппо добре напсувала крові. І, в контексті пропаганди про яку ми говорили раніше, картини жорстоких дій, зазвичай, потрапляють до свідомості електорату, який у свою чергу, починає здійснювати тиск на політиків. І в цьому випадку, Сирія спричинила загострення європейської риторики. Але що з цим далі буде – не відомо. На саміті ЄС будуть обговорювати питання взаємин з Росією, і російську пропаганду. Останнім часом на цю тему була стаття у Financial Times. Видання писало і про механізми російської пропаганди, і діяльність спецслужб, які намагаються ефективно впливати на внутрішню ситуацію в Євроспільноті. А, тим часом, напередодні саміту відбулася зустріч Нормандської четвірки, лідерів Німеччини, Франції, Росії і України, які обговорили питання конфлікту в Донбасі. І ось Путін, який спершу не хотів погодитися на будь-яку зустріч, нараз погоджується. Більше того, майже паралельно з тим, Росія припиняє свої дії навколо Алеппо та створює так званий «гуманітарний коридор». Складається враження, що росіяни поступаються. Путін, який нещодавно відкликав свій візит до Франції, саме з приводу Сирії й України, тепер погоджується на зустріч в справі України і Сирії. Безумовно, щось відбувається.
Зустріч «Норманської четвірки» не стала особливим проривом, втім і ніхто не сподівався, що так буде. Ви говорите, що Росія добре напсувала крові, чи це означає, що Москві земля горить під ногами, а отже тепер вона виконує якісь фіктивні дії?
Марія Пшеломєц: Доволі відомий українсько-російський коментатор Віталій Портников написав такий текст, яким так інтерпретує зустріч в Берліні, а пригадую, що це перша поїздка Путіна до Берліна від часу, коли він розв’язав війну в Україні і зайняв Крим. Отже, Портников стверджує: Путін зрозумів, що вже починає бути трохи невесело, а тому задумується над якимось відступанням? У кожному разі Портников стверджує одне: не буде вирішення конфлікту в Сирії без України, і не буде вирішення конфлікту в Україні без Сирії. З іншої сторони, канцлер Меркель зразу заявила, що не треба надто багато очікувати від цієї зустрічі. Так чи інакше побачимо, чи Росія вчинила перший крок, і буде далі поступатися? І чи Путін може собі дозволити на будь-які поступки, якщо він зайшов вже так далеко?
А ось відповіді на ці запитання, ми залишимо на інший раз. Гостею нашого ефіру була журналістка, публіцистка, експерт з питань східної політики Марія Пшеломєц.
Лідія Іванюх