Росія протягом останніх двох років вела дуже агресивну політику з антизахідними настроями, роздмухуючи конфлікти. Захід волів залишатися сліпим до таких дій. Західний світ далекий від вироблення адекватної відповіді на агресивні дії Кремля. У цьому переконаний експерт з міжнародних питань Ярослав Ґузи. Водночас екс-посол Польщі в Росії Катажина Пелчинська-Наленч вважає, що загроза з боку Москви щодо Польщі існує, однак вона не має прямого військового вигляду. Чого варто боятися Європі та Польщі з боку Росії?
Останнім часом Росія з усіх сил намагається демонструвати військову міць – вона проводить військові маневри, перекидає ракетні комплекси «Іскандер» до Калінінградської області, що межує з Польщею, проводить пробні запуски балістичних ракет, грає м’язами в Сирії, лякає американський військовий корабель в Балтійському морі. Крім того, слід згадати і про численні провокації в країнах Балтії і Скандинавії. Це тільки деякі з подібних дій Кремля.
Путін хоче нав’язати громадській думці в Росії погляд, що росіянам загрожує війна, - вважає польський експерт з міжнародної політики Ярослав Ґузи:
«На мою думку, Путін хоче налякати Захід. Не тільки політиків, що він успішно вже давно робить завдяки шантажуванню, залякуванню. Він хоче дати громадськості сигнал, що росіянам загрожує війна».
Крім фізичного вигравання м’язами, Кремль активно застосовує лоббінґ, пропаганду, гакерські атаки. І хоча все це частина гри «за лаштунками», ці дії приносять реальні сплановані наслідки, - нагадує Ярослав Ґузи.
«Росія намагається втручатися у політичні механізми держав Заходу, при чому не слабших прикордонних країн з Росією, таких як Болгарія або Латвія, де вона застосовує класичні інструменти, але передових країн Заходу, починаючи з США. Варто лише згадати про гакерські атаки на виборчі системи у кількох штатах, витоки інформації, кібератаки на французькі, британські мас-медіа, а також на електронну пошту німецьких політиків. Путін активно використовує також класично агентуру впливу, це, зокрема неурядові організації в Європі, котрі фінансує Росія. Інформаційна війна – це додаток до регулярної війни, проте холодної, включно з посередницькими конфліктами – нині в Донбасі та Сирії», - нагадує він.
Двозначною, на думку Ґузи, є роль Росії у питаннях міграційної кризи і тероризму там, де Захід застряг у локальних конфліктах. Експерт нагадав, що Москва впродовж останніх років активно експортувала до Сирії джигадистів з Північного Кавказу.
«Впродовж останніх кількох років, „завдяки” хронічній сліпоті Заходу, Росія вела дуже агресивну політику, роздмухуючи конфлікти, утримуючи тверду антизахідну позицію. Тільки тепер все це намагаються взяти до уваги на Заході. Однак до вироблення механізмів, які все це можуть врівноважити, ще дуже далеко», - звертає увагу Ґузи.
Тимчасом, минулого тижня дослідницький центр TNS Polska провів соціологічне опитування на замовлення Польського радіо 24, у якому полякам було задано одне питання: «Чи вважаєте Ви, що Росія всерйоз загрожує безпеці Польщі?» Ствердно «так» відповіли 44% анкетованих. Водночас такої загрози не відчувають 35% опитаних поляків і ще 21% не зміг відповісти на це запитання.
На думку екс-посла Польщі в Росії Катажини Пелчинської-Наленч, результати цього опитування є природною суспільною реакцією на дуже складну ситуацію, в якій опинилася Польща у відношенні до Росії.
«Росія – сусід Польщі, вона веде війну проти України, тобто є очевидним агресором, водночас Польща також є сусідом України. А тому така відповідь - це природна реакція, в якій з’являється почуття загрози. А тому маємо такий результат в опитуваннях громадської думки. Люди розуміють, що ситуація небезпечна, але це не небезпека у військовому розумінні», - говорить Катажина Пелчинська-Наленч.
Польська дипломат погоджується, що ситуація над Віслою є небезпечною через агресивну політику Росії, але водночас прямої військової загрози для Польщі немає. Пелчинська-Наленч звертає увагу, що загроза при цьому може бути різною і, наприклад, як сказала вона, знищення сусідньої держави також є загрозою для Польщі.
«Загроза може проявлятися на багатьох рівнях. Починаючи від підривання основ сусідньої держави, що створює небезпеку неконтрольованої міграції, зниження рівня життя у сусідній державі. Це завжди впливає на інші держави, особливо якщо вони дуже близько географічно розташовані. Це теж небезпека пропагандистської і агентурної діяльності, певної агресії – все це складові небезпеки або безпеки. Тому не слід загрозу відразу розуміти як введення російських військ до Польщі. Вважаю, що це найгірший варіант і він, на щастя, найменш ймовірний сьогодні», - відзначає дипломат.
Говорячи про нещодавнє перекидання до Калінінградської області ракетних систем «Іскандер», Катажина Пелчинська-Наленч наголошує, що «демонстрацію російського мілітаризму ми спостерігаємо не від учора», а вже протягом останніх двох років у дуже видимій формі, а впродовж останніх десяти років - у щораз інтенсивнішій формі.
«Ця демонстрація служить залякуванню європейських суспільств, у тому числі польського, оскільки залякані суспільства більш піддатливій до маніпуляцій і також готові швидше погоджуватися на певні компромісні рішення. А отже це така війна свідомості», - наголошує вона.
За словами польської дипломатки, є також друга ціль – внутрішня, бо Росія, перекидаючи ракети до Калінінградської області, інформує про це також російське суспільство, чим Кремль розбурхує та мобілізує власних громадян, створюючи відчуття «фортеці в облозі».
На думку екс-посла Польщі у Росії Катажини Пелчинської-Наленч, Росія «очікує, що Європа зможе піти на великі поступки, аби уникнути прямої військової загрози».
PR1/PR24/Т.А.