«Росією керує диктатор із психологією ґанґстера, це людина, яка готова вбивати і цинічно погрожувати усьому світові ядерною війною. Путін – це загроза для усього світу», - твердять польські експерти. Куди прямує Росія і чи можливий відкритий збройний конфлікт між США та Росією, про високу ймовірність якого нещодавно заявили американські військові у Пентагоні?
Це і десяті роковини вбивства російської журналістки Анни Політковської, включення Міністерством юстиції Росії правозахисного і благодійного товариства «Меморіал» до переліку іноземних агентів, це і російські військові кораблі, що рухаються у бік Сирії, а також встановлення в цій країні систем протиракетної оборони, що мають захищати війська Асада. До цього слід додати розбіжності на лінії Москва-Вашингтон на тему ситуації в самій Сирії та щодо американсько-російської угоди про утилізацію плутонію для ядерних боєголовок. Перелік можна довго продовжувати. Але все це вкотре наштовхує на роздуми, куди рухається Росія чи загрожує щось позиції Путіна?
Експерт і публіцист порталу eastbook.eu Павел Пурський додає, що до цього списку слід також додати інформацію російського видання «Коммерсант», яке нещодавно написало про спроби створення у Росії щось на кшталт Міністерства громадської безпеки – органу, що діяв у 1930-40-их роках і був пізніше перейменований у КДБ.
Пурський додає, що господар Кремля здійснює такі внутрішні зміни рух в Росії, оскільки боїться втратити владу:
«Путін дуже боїться втратити свій статус і позицію в Росії. У зв’язку з цим він переміщує пішаків на шахівниці, аби захистити себе від можливих спроб державного перевороту або спроб змінити владу. Усі внутрішні рухи Путіна є проявом своєрідної параної влади».
Своєю чергою, доктор Казімєж Вуйчіцький зі Східноєвропейського інституту Варшавського університету відзначає, що Росією управляє диктатор з психологією ґанґстера, цинічного та готового до політичних вбивств.
«Маємо диктатора, котрий керує великою країною – диктатора, систему цінностей якого належить назвати ґанґстерською із досить таки сумнівною легітимністю влади, адже це не комуністична ідеологія, а шовіністично роздмухана і поверхнева ідеологія „великої Росії”. Маємо людину, котра готова вбивати, абсолютно цинічну людину, котра готова погрожувати ядерною війною. З одного боку, все це дуже небезпечно, а з іншого – існування Російської Федерації стоїть під знаком запитання на фоні економічної кризи, що постійно поглиблюється», - сказав історик.
На переконання Казімєжа Вуйчіцького, спроба створити в Росії Міністерство громадської безпеки, тобто відповідника КДБ, це прояв неосталінізму, що можна назвати прямо «путінізмом».
Натомість журналіст Ґжеґож Шлюбовський з Головної редакції міжнародної публіцистки Польського радіо не погоджується із думкою про те, що позиція Путіна перебуває нині під загрозою.
«У Росії є тенденція до все більшого авторитаризму та закручування гайок, а влада все більше зосереджується у руках Путіна. Ця система стає все менш раціональною, що, ймовірно, пояснюється страхом не перед власними громадянами, а перед США, перед можливим Майданом в Росії, перед тим, що американці всюди намагаються похитнути позиції Росії. Натомість позиція Путіна абсолютно не під загрозою. Легітимізація влади, яку він забезпечує собі черговою війною, здає екзамен. Він має все більшу підтримку. Економічна криза, яка є в країні, не відбивається безпосередньо на політиці», - говорить він.
Казімєж Вуйціцький наголошує, що постійні твердження про те, що Путін усе може – безглузді. Адже невідомо, що з ним буде у наступні кілька років. Як додає він, це певний стереотип про «всемогутність Росії», який паралізує і повторювання його - дуже шкідливе. Натомість, історик переконаний, що Росія має зовсім іншу головну проблему:
«Головною проблемою Росії є не Путін чи внутрішня ситуація, а Україна. І ті, хто нападає у Польщі на Україну тим чи іншим чином проявляють свою проросійськість – свідомо чи ні.
Він додає, що нині слід говорити не про «перемоги» Путіна, а саме про колосальні поразки господаря Кремля впродовж останніх років на міжнародній арені. Він пропонує повернутися у часі на п’ять років.
«У 2011 році Путін – це політик, який фактично тримає у руках Україну, бо там при владі його людина – Янукович. Захід готовий співпрацювати з ним, передусім Німеччина. Усі говорять про великі можливості Росії. Нині Росія посварена з усіма. Процес віддалення України від Росії відбувається неймовірним темпом. Один раз Путін міг перехитрувати американців у Сирії. Але якщо я важу 50 кілограм, а мій противник 90 кілограм, то його можна перехитрувати на мить, але перемогти неможливо».
Публіцист Ґжеґож Шлюбовський додає, що метою Путіна в Сирії було повернення на «міжнародні салони». Але головна проблема Путіна в міжнародній політиці полягає у тому, що він хоче, аби Росію сприймали суперджержавою. Експерт наголошу, що це головна проблема і причина нападу на Україну, це також Крим, Сирія і усе інше. І якщо це була мета, то вона де-факто не була досягнута.
Слухайте цілу передачу у звуковому файлі!
PR24/Т.А.